У Києві завершили реставрацію унікального вітражу, пошкодженого російським обстрілом

·321 слівредакція
У Києві завершили реставрацію унікального вітражу, пошкодженого російським обстрілом

Національний музей «Київська картинна галерея» отримав повний комплект відновленого вітражного ліхтаря, який постраждав під час масованого обстрілу столиці у жовтні 2022 року. Роботи тривали понад два роки за участі фахівців з України, Німеччини та Великої Британії.

Унікальний вітраж, створений наприкінці XIX століття, був пошкоджений 10 жовтня 2022 року під час ракетного удару по парку імені Тараса Шевченка. Тоді втрачені фрагменти тимчасово замінили на ПВХ-скло з малюнком, який виконала київська художниця-вітражистка Лариса Піша.

Завдяки її ініціативі до проєкту долучилася майстриня українського походження Оксана Кондратьєва, яка працює у Лондоні. Оскільки в Україні немає необхідного флешового скла відповідної якості та фахівців з кислотного травлення, роботи виконували за кордоном. Спеціальне скло виготовили на фабриці Glashütte Lamberts у німецькому місті Вунзідель, після чого доставили до лондонської майстерні Oksana Kondratyeva Studio. Там художниця особисто відтворила орнамент у техніці травлення.

Оригінальний вітраж був створений за складною технологією травлення плавиковою кислотою на двошаровому «флешовому» склі — червоний шар на прозорій основі. Через брак архівних даних ім'я майстра та назва ательє досі залишаються невідомими.

Для підбору відтінку з Києва до Лондона передавали автентичний уламок вітражу та архітектурні кресленики. Увесь комплект із 16 елементів уже передано до фондів музею. Монтаж відбудеться після завершення війни та забезпечення повної безпеки будівлі. Процес відновлення повністю фінансувала майстриня Оксана Кондратьєва.

За роки війни в Україні постраждали три об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО — історичні центри Львова та Одеси, а також ансамблі Софійського собору і Києво-Печерської лаври у Києві. Загалом Росія зруйнувала або пошкодила 1723 об'єкти культурної спадщини України, а також 2524 об'єкти культурної інфраструктури, з яких 513 — повністю знищено. Пам'ятки постраждали у 18 областях, найбільше — бібліотеки.

Читайте також