«Рив’єра» на Парковій алеї: як київський ресторан для еліти зник із мапи міста

До революції на пологому майданчику між Парковою та Фестивальною алеями діяв невеликий літній заклад, який любили кияни, що шукали тихий відпочинок далі від гамірного центру. Нова сторінка цієї місцевості почалася після повернення столиці до Києва, коли взялися за облаштування Дніпровських схилів. У 1934 році тут заклали нову зону відпочинку, і вже наступного року відкрився ресторан «Рив’єра». Поруч працювали літні кафе, атракціони, спортивні та танцювальні майданчики, а неподалік стояв Зелений театр.

Основна будівля вміщувала зал для гостей, кухню та службові приміщення. Окремо облаштували просторий літній майданчик зі столиками, а для тих, хто хотів побути в тихішому товаристві, призначалися альтанки-кабінки. Ближче до схилу був майданчик, де грали музики й танцювали.

Меню «Рив’єри» вирізнялося на тлі звичайних міських кафе. Особливу увагу приділяли стравам із дичини: гостям пропонували кабанину в ягідному соусі, зайчатину, перепелів, а також курчат табака й котлети по-київськи. Була в меню й риба — сьомга та осетрина. Окремо подавали ікру, яка на той час була дефіцитним продуктом. З напоїв радили молдовські та грузинські вина, коньяки й горілку.

Серед відвідувачів закладу згадують відомих діячів культури: Олександра Вертинського, Любов Орлову, Фаїну Раневську та Олександра Довженка. Постійним гостем «Рив’єри» був і комедійний артист Юрій Тимошенко, знаний як Тарапунька. Заходив сюди й Микита Хрущов. У ресторані проводили урядові банкети, тож він був місцем зустрічей представників радянської еліти та відомих киян.

Історія закладу переривалася не раз. Його закривали в часи посилення сталінського режиму, а під час Другої світової війни будівля зазнала пошкоджень. Після війни ресторан відновив роботу.

Остаточно «Рив’єра» припинила існування вже в середині 1960-х. Одна з причин — зміни в самій системі міського відпочинку: у 1965 році на Венеціанському острові відкрилася станція метро, і Гідропарк став значно доступнішим для киян. На цьому тлі колишні заклади на Парковій алеї поступово втрачали відвідувачів. Додалася й політика: у період хрущовської «відлиги» влада вела боротьбу з тим, що вважала «буржуазними звичками». У підсумку «Рив’єру» закрили, а згодом і знесли.

Для сучасних киян це нагадування про те, як змінювалися улюблені місця відпочинку містян: одні зникали під тиском політики чи нової інфраструктури, інші з’являлися на їхньому місці. Історія «Рив’єри» — ще один епізод того, як місто поступово перебудовувало свої звичні маршрути.