Росія може накопичувати балістику для зимових ударів: що це означає для українців

Ідеться про ймовірне накопичення балістичних ракет, які можуть бути спрямовані проти української енергетичної та теплоенергетичної інфраструктури. Холодний період зазвичай починається наприкінці жовтня або на початку листопада, тож саме на ці місяці припадає основний ризик.

За оцінкою Bloomberg, зміна інтенсивності застосування балістики може бути пов'язана з підготовкою Росії до нового етапу повітряних атак. Водночас скорочення кількості таких ударів поки що не означає, що ракетна загроза знизилася. Одним із ключових ризиків залишається нестача ракет-перехоплювачів для американських систем ППО Patriot — саме вони потрібні для протидії балістичним ракетам.

Про складність прийдешньої зими говорять і міжнародні організації. 12 вересня адміністратор Програми розвитку ООН Александер Де Кроо заявив, що Україну чекає найважча зима від початку повномасштабного російського вторгнення. За його словами, ситуація може перерости в гуманітарну катастрофу, якщо обстріли енергетичної інфраструктури посиляться. Ризик стосується не лише енергетики, а й продовольчої сфери — складів, логістичних центрів та АЗС.

Того ж дня прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Україна підготувалася до можливих атак РФ на енергетику краще, ніж минулої зими, але повністю захистити всі об'єкти неможливо. Уряд розробив план стійкості та готує додаткові сценарії реагування.

Питання підготовки регіонів розглядали й на засіданні Ради національної безпеки і оборони України 5 серпня. Тоді йшлося про виконання комплексних планів стійкості українських регіонів, зокрема було затверджено план стійкості Києва, реалізація якого вже почалася.

У серпні 2026 року столична влада визнала, що Київ готовий до зими лише на 50%. Водночас є застереження, що столиця може виявитися не готовою до зими навіть на такому рівні.

Отже, для мешканців громад головне — стежити за повідомленнями місцевої влади та заздалегідь подбати про базові речі на випадок тривалих відключень. Ситуація залежатиме і від того, наскільки вдасться захистити енергооб'єкти та чи вистачить засобів протиповітряної оборони.