Розвідка фіксує план ударів по 50 АЗС у Києві та області

Минулого тижня характер російських ударів змінився. Крім складів, торгових центрів, офісних приміщень, залізничної та портової інфраструктури й підприємств, атаки почали наносити по пунктах пропуску на прикордонні та по автозаправних станціях у глибині країни, зокрема в Києві. Кількість поранених і загиблих цивільних постійно зростає.

8 вересня під час масштабної ракетно-дронової атаки один із ударів у Києві припав на склад. Загалом у столиці було пошкоджено щонайменше 14 будівель, серед них склади та інші об'єкти інфраструктури. 10 вересня в Києві знову постраждали складські приміщення та офісні будівлі. У Київській області в ніч із 3 на 4 вересня згорів склад Всесвітньої організації охорони здоров'я з медичною гуманітарною допомогою.

У Сумах російський безпілотник ударив безпосередньо по торгово-розважальному центру, а наступного дня його атакували знову. 10 вересня в Дніпрі постраждало підприємство міжнародної аграрної компанії Bunge, яке виробляє соняшникову олію «Олейна», а також великий склад мережі супермаркетів VARUS. У Сумській, Запорізькій та Харківській областях зазнали аварій локомотиви пасажирських поїздів.

9 вересня в селі Старокозаче на Одещині російські дрони атакували міжнародний пункт пропуску «Україна–Молдова» — важливий об'єкт сухопутної торговельної та логістичної мережі. 10 вересня реактивний безпілотник ударив по автозаправній станції «Укрнафта» в Києві на Окружній дорозі, а наступного ранку під ударом опинилися ще дві АЗС «Укрнафта» в двох районах столиці.

За словами військового розвідника Дениса Ярославського, позавчора надійшов перелік планових цілей ворога, у якому близько п'ятдесяти АЗС, зокрема в Києві та Київській області. «Усі наші НПЗ і так вже давно пошкоджені, а АЗС вони будуть знищувати. Ми теж знищуємо їхні НПЗ та АЗС. На жаль, зараз ми йдемо обраним ними шляхом ескалації. А ескалація — це спочатку глухий кут, потім катастрофа», — зазначив він.

Розвідник визнає, що захист поки що слабкий. На його думку, варто зосередитися на посиленні приватних систем ППО: що більше таких систем буде на ринку, то різноманітнішими стануть дрони, які вони збиватимуть. Водночас він нагадує, що АЗС давно можна було б переносити під землю — за принципом «холодних заправок», які використовували ще в СРСР і застосовують у Фінляндії. «Таку заправку атакувати марно. Дрон коштує п'ять-десять тисяч доларів, а "Шахед" — двісті тисяч доларів. А заправну колонку за дві тисячі доларів можна відновити одразу, і під землю її все одно ніхто не знищить», — пояснює Ярославський.

Однак великі мережі АЗС на одній із нарад відмовилися від цієї схеми. Серед причин — найбільший прибуток приносять магазини при заправках (одна станція дає до ста тисяч доларів переважно завдяки їм), а також небажання займатися роздрібним підпільним виробництвом і побоювання появи безлічі «чорнушників» на ринку. Тому бізнес вирішив посилювати оборону, але не втручатися в цю історію.

До групи ризику належать не лише АЗС і склади. Ярославський не виключає, що кількість ударів по торгових центрах зросте, а серед можливих цілей називає мости у великих містах та очисні споруди. Військовий експерт Олег Жданов вважає, що по мостах удари можливі, але росіяни, найімовірніше, бояться відповіді — у них мостів значно більше. Так само і з атомною енергетикою: вони можуть бити по підстанціях, але й Україна може відповісти тим самим, тому особливих ударів зараз немає.

«Точно сказати, куди буде завдано удару наступного разу, досить складно. Ціллю можуть стати навіть великі супермаркети», — зазначає Жданов. За його словами, ворог частково переносить вогонь углиб країни — в центральну та західну частину, де може атакувати будь-який об'єкт, від складів до підприємств.

Водночас експерт наголошує: відповісти тим самим Україна поки що не може. «А ми так само літаємо на цих двигунах внутрішнього згоряння, як і раніше. Якщо й використовуємо дрони, то на короткі відстані — по Криму, Краснодарському краю», — каже він. Жданов згадує про чотири види дронів-перехоплювачів власної розробки, випробування яких уже провели: якщо вдасться налагодити їхнє масове виробництво в найкоротші терміни, ситуація може змінитися.

За оцінкою Ярославського, нинішні атаки спрямовані не лише на економіку. «Ставиться мета на підрив і дестабілізацію морального стану населення, щоб виїжджало більше людей, ось просто щоб було більше відтоку з Києва, з великих міст. Це основне завдання», — говорить розвідник. Він додає, що удари системно наносять уночі, аби люди не висипалися й потрапляли в депресію.

Тим часом прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив про нові загрози на східному кордоні Європи, про які поляків поінформувало Центральне розвідувальне управління США. За його словами, вдалося запобігти диверсії, яку РФ планувала на контрольно-пропускному пункті між Польщею та Україною.