Росія посилила удари по залізниці: що це означає для пасажирів

У вівторок під час масованого обстрілу Києва та області російська балістична ракета влучила в локомотивне депо. Загинули шестеро залізничників. Загалом унаслідок атаки на столицю загинуло щонайменше 12 людей, близько десяти отримали поранення, зокрема троє дітей.

Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський назвав цю ніч «нестерпно важкою для всієї залізничної родини». За його словами, руйнування значні, рятувальники досі гасять пожежі.

Від початку повномасштабного вторгнення залізниця втратила 58 працівників, ще 318 були поранені. Одного з поранених у вівторок залізничників на ім’я Володимир доправили до лікарні. Йому потрібна донорська кров третьої позитивної групи, тому українців із такою групою закликають стати донорами.

Член наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко пояснює, чому ворог так наполегливо б’є по залізниці. Це «хребет української економіки», головна логістична артерія для армії та промисловості. Щотижня залізниця перевозить 600 тисяч людей, а сама компанія з 170 тисячами працівників є найбільшою в Україні.

Тактика росіян змінюється. У перший рік вони атакували мости, потім — колії та підстанції. Україна перейшла на дизельні локомотиви. Тепер же, за словами Лещенка, Росія почала «прямі атаки на цивільні локомотиви», що особливо небезпечно через дефіцит ППО. Якщо безпілотник наближається до потяга на відстань до 50 кілометрів, пасажирів евакуюють, і рух відновлюється лише після того, як загроза мине.

Удари призводять до постійних затримок. Потяги, які колись славилися пунктуальністю, тепер можуть запізнюватися на 12–15 годин. Під час тривог пасажирів висаджують просто в полі, як це сталося минулого тижня в Одеській області, коли дрон влучив у потяг із 600 людьми, серед яких було 15 дітей.

Українська журналістка Тетяна Заєць розповіла, як у квітні її потяг зупинився вночі в центральній Україні. «Це було пекло. Ми взяли із собою тільки особисті речі та цінності. Надворі йшов дощ. Дякую провідникам, які роздавали ковдри», — написала вона. Пасажири два години ховалися під товарним вагоном, поки над ними гуділи дрони. «Останній вагон потяга був повний дітей. Їх везли назад із лікарні. Вони плакали уві сні. Я подумала, що потрапила в якийсь фільм жахів. Але ні, це наше життя», — додала вона.

Попри все, залізниця залишається найкращим способом пересуватися країною. Вагони чисті та комфортні, провідники приносять чай у традиційних підсклянниках. Але війна змінює все. Лещенко визнає, що атаки сповільнили експорт зерна з чорноморських портів і шкодять економіці. Києву потрібні засоби ППО від західних партнерів, щоб захищати потяги. «Якщо атакують усю країну, то залізницю вони точно атакуватимуть», — резюмує він.