Росія вдвічі здешевила реактивні дрони: як це вплине на захист українських міст

За даними іноземних аналітиків, російським виробникам вдалося в обхід санкцій отримати обладнання для 3D-друку турбін, подібне до того, яке використовують на західних підприємствах. Це дозволило зменшити собівартість реактивних безпілотників щонайменше вдвічі — до приблизно 50–70 тисяч доларів за одиницю. Очікується, що надалі виробництво може ставати ще дешевшим.

Наприкінці серпня кількість таких апаратів у російських атаках різко зросла. Українська розвідка оцінювала потенційні виробничі можливості Росії у близько 3 тисяч реактивних БпЛА на місяць. Швидкість цих дронів значно ускладнює їх перехоплення: ефективно протидіяти їм можуть лише дорогі винищувачі, переносні зенітні ракетні комплекси та зенітні гармати. За словами джерела у командуванні ППО України, під час нещодавніх атак така комбінація засобів змогла збити лише 30% реактивних безпілотників.

Окремою проблемою стало те, що ці дрони вже уразили важливі об'єкти, які російські балістичні ракети не могли знищити протягом чотирьох років. На цьому тлі Україна активно готує енергетичну інфраструктуру до опалювального сезону. Програма фізичного захисту об'єктів енергосистеми виконується із випередженням графіка — половину запланованих робіт уже завершено. До зими країна має підійти із запасами газу на рівні 14 млрд кубометрів, додатковими генеруючими потужностями та посиленим захистом ключових енергооб'єктів.

У Києві роботи із захисту енергетичної інфраструктури тривають цілодобово. Із 110-кіловольтних трансформаторів столиці, які знижують напругу до рівня міських мереж, уже захистили близько двох десятків, використовуючи металеві конструкції та бетонне укріплення. Раніше голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин повідомляв, що роботи на пріоритетних підстанціях проводяться у три зміни, і на кінець липня їх виконання становило 67%.

Водночас можливості захистити всі великі об'єкти обмежені. Масивні теплоелектроцентралі столиці неможливо повністю прикрити від ракетних ударів. Генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко зазначив: «Концентрований балістичний удар може знищити будь-яку з наших електростанцій». Він також додав, що протягом останніх чотирьох місяців кількість російських ударів встановлює щомісячні рекорди.

Загроза зростає і через дефіцит перехоплювачів балістичних ракет. Росія наростила виробництво такого озброєння приблизно до 100 ракет на місяць, тоді як постачання перехоплювачів для України різко скоротилося. Окремим ризиком для столиці є відсутність резервного живлення на частині підстанцій навколо Києва та вразливість підключення міста до атомних електростанцій.

У разі масштабного пошкодження енергетичної інфраструктури під загрозою опиниться не лише електропостачання, а й робота систем водопостачання, каналізації та централізованого опалення. Із 15 тисяч будівель столиці 2,5 тисячі не мають резервних джерел тепла. Київ уже створює дублюючу систему теплопостачання та готує альтернативні джерела тепла, світла й води. Потенційно вразливими містами також називають Одесу та Кривий Ріг — якщо російські удари знищать місцеві генеруючі потужності, забезпечення цих міст електроенергією стане серйозною проблемою.