Справа «Рибки»: як жив і загинув київський авторитет 90-х та який вигляд має його могила

Віктор Рибалко народився 1950 року в Баку, а до Києва разом із родиною перебрався в середині 1970-х. Перший строк він отримав у 17 років — за крадіжку фотоапарата. Згодом були нові справи: квартирні крадіжки та шахрайство, загалом за ґратами він провів від 15 до 17 років.

Із часом Рибалко опинився в рекеті, ставши членом бригади Володимира Нікулічева, відомого як «Пуля». Далі його вплив зростав: йому приписували розбійні напади та замовні вбивства. До середини 1990-х він належав до найнебезпечніших авторитетів Києва. Правоохоронці не раз звертали на нього увагу — затримували у справах про незаконне зберігання зброї та підробку документів.

2000 року Рибалко пережив замах: у центрі Києва його автомобіль обстріляли з автоматів Калашникова. Сам він уцілів, але водій загинув. Після цього Віктор виїхав до Амстердама, де відкрив бізнес і далі керував своїм угрупованням. Час від часу він приїздив до Києва, щоб відвідати матір. Під час одного з таких візитів його й убили.

Увечері 12 травня 2005 року Рибалко йшов вулицею Івана Франка з хімчистки. До нього під’їхав темний автомобіль, і невідомі відкрили вогонь. Вбивці випустили близько двадцяти куль, з яких приблизно десять влучили в ціль. Від отриманих поранень чоловік помер на місці. Встановити, хто замовив і виконав убивство, правоохоронцям не вдалося.

Поховали Рибалка на Совському цвинтарі в Києві. На могилі стоїть масивний гранітний пам’ятник із великим хрестом та зображенням Ісуса Христа, а поруч — скульптура самого Рибалка. На пам’ятнику викарбувано: «Нехай кине в мене камінь безгрішний».