Шахрайські кол-центри на Вінниччині: дві справи, які дійшли до суду

Тема шахрайських кол-центрів знову опинилася в центрі уваги після справи «Карфаген», яку розслідували НАБУ та САП. За версією слідства, йшлося про злочинну організацію, що «кришувала» такі осередки та легалізувала отримані незаконним шляхом кошти. Ключовим фігурантом став заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергій Кропива, а 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко, якого ЗМІ припускали як можливого «Шефа» на записах, повідомив про подання заяви на відставку. Свою причетність він заперечує.

Загалом в Україні за перше півріччя 2026 року ухвалили п'ять вироків у справах, пов'язаних із шахрайськими кол-центрами, — стільки ж, як за весь 2024 рік. Від початку 2022-го таких рішень налічується щонайменше 18, і фігурують у них 27 обвинувачених. Йдеться про статті про шахрайство, створення злочинної організації та несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерів. У 14 випадках суди формально призначили позбавлення волі, але реально за ґрати потрапили лише двоє — зі строками 5 та 8 років. Ще один обвинувачений отримав 2 роки обмеження волі, а троє відбулися штрафами від 51 до 68 тисяч гривень. Понад половину вироків — десять — ухвалили суди Дніпропетровщини.

Вінниччина до цієї статистики не потрапила, хоча кол-центри тут теж працювали: минулого року місцева журналістка навіть побувала на співбесіді в одному з них, де роботодавці самі представилися шахраями. Утім, у регіоні вдалося знайти щонайменше два кримінальні провадження.

Перше відкрили 13 липня 2020 року за частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу. У жовтні того ж року Вінницький міський суд дозволив обшук у приміщенні на другому поверсі виробничо-офісного центру «Слов'янський» у Вінниці, обладнаному під кол-центр. За версією слідства, його працівники телефонували клієнтам банків Росії та Білорусі через IP-телефонію і під приводом «банківської безпеки» випитували персональні та банківські дані, зокрема номер картки, термін дії, CVV-код і код із SMS. Свідок під псевдонімом розповів, що знайшов оголошення на OLX про роботу із зарплатою від 3000 до 15 000 гривень, де обов'язковою умовою було знання російської мови. В офісі було близько десяти одиниць комп'ютерної техніки. Далі суд накладав арешт на майно та надавав доступ до документів, а в липні 2021 року скасував арешт: слідчий Вінницького районного управління поліції закрив провадження, не встановивши складу кримінального правопорушення.

Друга справа — зовсім нова. Провадження розпочали 3 серпня 2026 року за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу, а вже 6 серпня Вінницький міський суд ухвалив рішення щодо обшуку в кол-центрі на вулиці Пирогова. Звідти вилучили десятки мобільних телефонів різних марок, ноутбуки Lenovo, HP, Dell та Apple, планшети, монітори, принтери, відеореєстратори, а також 139 стартових пакетів Lifecell і 89 Vodafone. Серед вилученого — 300 однодоларових банкнот і чотири золоті злитки по одному граму. Були й службові печатки, документація, камери, мікрофони, штативи, флеш-носії, EcoFlow, акумулятори, інвертор, меблі та 45 офісних стільців.

Ще одна ухвала стосується арешту майна, вилученого під час обшуку на вулиці Євгена Коновальця в межах того ж провадження. Там знайшли 39 400 гривень і 200 доларів готівкою, 41 системний блок, понад 45 моніторів, багато мобільних телефонів — iPhone різних моделей, Samsung, Redmi, OPPO — а також 11 столів і 30 стільців. В обох випадках суд погодився накласти арешт на майно.

Отже, на Вінниччині історія з кол-центрами має два різні фінали: перше провадження закрили через відсутність складу правопорушення, а друге лише набирає обертів. Як саме воно завершиться і чи дочекаються потерпілі вироку, наразі невідомо.