Шахрайські кол-центри: з 2022 року лише два реальні вироки

За даними судових реєстрів, які проаналізував Опендатабот, у 18 вироках фігурують 27 обвинувачених. Формально позбавлення волі призначали у 14 рішеннях, але фактично за ґратами опинилися лише двоє: суд призначив їм п’ять та вісім років.

В інших 12 випадках засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням. Один обвинувачений отримав два роки обмеження волі — таке покарання відбувають у виправному центрі без повної ізоляції від суспільства. Ще у трьох справах покаранням став штраф від 51 до 68 тисяч гривень.

Найбільше вироків — 10 — ухвалили суди Дніпропетровської області. По два рішення припадає на Харківську, Одеську та Закарпатську області, ще по одному — на Київ та Київську область.

Окремої уваги заслуговує справа «Карфаген», яку розслідують НАБУ та САП. 4 вересня антикорупційні органи провели спецоперацію із викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював начальник кібердепартаменту Офісу генпрокурора Сергій Кропива. Його підозрюють у «кришуванні» мережі шахрайських кол-центрів та легалізації майна на суму понад 89 мільйонів гривень.

ВАКС арештував Кропиву до 2 листопада з можливістю внесення застави у 120 мільйонів гривень. Його адвокати заявили, що подадуть апеляцію на рішення суду. 7 вересня суд узяв під варту Єлизавету Івахненко (псевдонім Муза), співмешканку Кропиви — 60 днів тримання під вартою із заставою 20 мільйонів гривень. Того ж дня запобіжний захід обрали водію Кропиви Сергію Куцому: тримання під вартою до 3 листопада із заставою 3 мільйони гривень.

Офіс генерального прокурора заявив про готовність сприяти антикорупційним органам у розслідуванні ймовірної причетності свого співробітника до незаконної діяльності.

Поки що більшість справ щодо кол-центрів завершуються умовними термінами, що викликає питання щодо ефективності покарання. Розслідування справи «Карфаген» може стати прецедентом, який змінить практику.