Стерненко радить киянам завчасно подбати про пальне та резервний зв'язок

Уранці 23 вересня російські удари по Києву зачепили не лише енергетику, а й об'єкти, від яких залежить повсякденне життя міста — автозаправні станції та інфраструктуру інтернет-провайдерів. На цьому тлі волонтер і громадський діяч Сергій Стерненко звернувся до мешканців столиці із закликом готуватися до можливих труднощів заздалегідь.

«Мета росіян – не тільки бити по енергетиці столиці, а й зруйнувати усі АЗС, датацентри провайдерів та операторів», — написав він у своєму Telegram-каналі.

За словами Стерненка, варто подбати про базові запаси пального для авто й генераторів, а також про резервні джерела зв'язку. Він наголосив, що робити це слід поступово, без ажіотажу, і що до процесу можуть долучитися мешканці будинків та ОСББ.

«Киянам рекомендую без ажіотажу, але поступово готувати на зиму і базові запаси пального, і взяти про всяк випадок старлінки чи інші засоби для забезпечення звʼязку. Можна робити це і зусиллями ваших ОСББ», — зазначив волонтер.

Він також висловив думку, що час для підготовки ще є. «Зараз ще є час подбати про забезпечення себе усім необхідним. Ми вистоїмо. Але стійкість передбачає підготовку», — підкреслив Стерненко.

Варто зауважити, що це оцінка та порада волонтера, а не офіційно оголошена мета російської армії. Публічних підтверджень того, що РФ ставить за мету знищити всі без винятку АЗС і дата-центри Києва, наразі немає.

Що сталося вранці 23 вересня

Цього ранку в Києві зафіксували влучання в дві автозаправні станції — у Голосіївському та Дарницькому районах. Також пошкоджено складські приміщення, транспортну інфраструктуру та інші об'єкти.

Одна з АЗС «Укрнафти» зазнала значних руйнувань. Працівники на момент атаки перебували в укритті, тому серед них та перехожих немає загиблих і травмованих. У пресслужбі компанії зауважили, що це вже шостий цілеспрямований удар по цивільних об'єктах мережі за останні кілька тижнів.

Влучання в другу АЗС спричинило масштабну пожежу в Дарницькому районі, яку гасили рятувальники. Факт обстрілу об'єктів паливної інфраструктури підтвердив міський голова Києва Віталій Кличко.

Того ж ранку в столиці виникли суттєві збої в роботі інтернету — через пошкодження інфраструктури двох великих провайдерів, UTELS та «Павутина». Удари призвели до знеструмлення та пошкодження обладнання в дата-центрах компаній. За офіційною інформацією UTELS, вузлове обладнання одного з головних дата-центрів повністю залишилося без електроживлення, через що частина мешканців Києва мала часткові перебої зі зв'язком або повністю втрачала доступ до мережі.

Аварійні бригади обох компаній після дозволу рятувальників почали підключати резервне живлення, ремонтувати обладнання та відновлювати пошкоджені ділянки мережі.

Чому йдеться про резервний зв'язок

Супутникові системи, зокрема Starlink, можуть слугувати альтернативним каналом доступу до інтернету, коли наземна інфраструктура пошкоджена або знеструмлена. Саме тому Стерненко радить розглядати їх як запасний варіант, а не як заміну звичайному домашньому інтернету. Водночас для роботи такого обладнання потрібне живлення, тож резервний зв'язок варто поєднувати з можливістю автономного електрозабезпечення — зарядною станцією чи іншим доступним джерелом.

Підсумок

Ранкова атака 23 вересня завдала ударів по АЗС і дата-центрах столиці, що спричинило перебої з інтернетом. На тлі цього заклик Стерненка підготувати запаси пального та резервний зв'язок має цілком практичне підґрунтя. Водночас ідеться саме про пораду готуватися поступово й без паніки, а не про офіційні дані щодо подальших планів російських військ. Нагадаємо, внаслідок ранкової атаки російських дронів на Київ 23 вересня загинули двоє людей, ще 25 постраждали, 17 поранених перебувають у лікарнях. Через атаку тимчасово призупиняли рух поїздів, а після відбою повітряної тривоги залізничний транспорт поступово повернувся до роботи.