Нічна стрілянина у Києві: що відомо та чому не варто поспішати з версіями

У ніч проти 2 вересня у Дніпровському районі Києва, на вулиці Юрія Шумського, пролунали постріли. Telegram-канали одразу почали поширювати версію про перестрілку між СБУ та ГУР, однак офіційного підтвердження цьому немає.

Історія почалася ще в другій половині серпня, коли з'явилися повідомлення про можливе затримання Степана Каплунова — заступника командира Російського добровольчого корпусу з бойової роботи. У мережі оприлюднили відео, на якому невідомі в цивільному силоміць саджають чоловіка в автомобіль. Проте достовірно встановити особи цих людей або їхню відомчу належність за цим відео неможливо.

1 вересня начальник штабу РДК Олександр Фортуна заявив, що Каплунова викрали невідомі біля власного будинку. За його словами, представники корпусу зверталися до ГУР, СБУ та ДБР, але не отримали інформації ні про місцеперебування військового, ні про претензії до нього. ДБР підтвердило лише факт надходження заяви від адвокатів.

Варто зазначити, що публічна заява Фортуни не була узгоджена з командуванням РДК. Командир корпусу Денис Капустін наголосив, що не схвалює такого рішення, та закликав чекати офіційної позиції. РДК входить до складу «Спецпідрозділу Тимура» ГУР МО України, тому будь-яка силова історія навколо його керівників стосується воєнної розвідки.

Адвокат Каплунова Тарас Боровський оприлюднив відео з місця події, стверджуючи, що до житла військового прибули правоохоронці, після чого «по тривозі» приїхали його побратими і пролунали постріли. Офіційних пояснень від СБУ чи ГУР щодо того, хто стріляв і за чиїм наказом, наразі немає.

Того ж ранку СБУ повідомила, що спільно з ГУР запобігла теракту, який ФСБ РФ готувала проти одного з лідерів російського опозиційного руху. Ім'я особи не названо. Чи пов'язані ці дві події — невідомо, СБУ таких заяв не робила.

На початку 2026 року ГУР повідомляло, що російські спецслужби замовили вбивство Дениса Капустіна, виділивши 500 тисяч доларів. Воєнна розвідка провела операцію з інсценування його загибелі та викрила російську агентурну мережу. Тобто робота ФСБ проти російських добровольчих структур — встановлений факт, але автоматично пов'язувати його з історією Каплунова не можна.

Наразі залишаються без відповідей ключові питання: хто працював із Каплуновим і на яких підставах, де він перебував після зникнення, хто прибув уночі до будинку, хто застосовував зброю та чи знали різні відомства про дії одне одного. Поки немає офіційних пояснень, важливо уникати як безпідставних звинувачень у конфлікті між спецслужбами, так і передчасних висновків про спільну операцію. Суспільству потрібне повне пояснення, наскільки це дозволяють інтереси національної безпеки.