Таємниця могили поета-отамана Гриця Чупринки: що відомо

Григорій Чупринка народився 27 листопада 1879 року в селі Гоголів на Київщині. Він був помітною фігурою українського модернізму: його збірки «Огнецвіт», «Метеор», «Ураган» та «Сон-трава» виходили на початку XX століття. Але після 1917 року поет відклав перо і взяв до рук зброю, організувавши повстанський загін проти більшовиків.

Його вірш «Гимн», опублікований у травні 1917 року в київській газеті «Нова Рада», став основою пісні «Слава Україні». Музику написав композитор Кирило Стеценко, і твір швидко поширився серед українців. Саме цим гаслом надихався й Роман Шухевич, узявши собі псевдо Тарас Чупринка.

1921 року київська ЧК провела масштабну операцію проти повстанського підпілля. Чупринку заарештували й ув’язнили в Лук’янівській в’язниці. Попри тортури, він не видав побратимів. Колегія губернської ЧК засудила його до розстрілу. Точна дата страти не встановлена, найімовірніше — 28 серпня 1921 року, коли поетові був 41 рік.

Місце поховання Чупринки досі невідоме. Чекісти навмисно знищували сліди: тіла розстріляних скидали в спільні ями, пересипали вапном і маскували землю. Історики припускають, що останки можуть лежати на Лук’янівському кладовищі в Києві або в Сирецькому яру, але підтверджень немає.

У рідному Гоголеві встановлено меморіальну дошку на честь Чупринки, його ім’ям названо вулицю. Однак могили, куди можна принести квіти, не існує. Слова поета пережили його катів — гасло «Слава Україні» сьогодні лунає по всьому світу як символ незламності.