Тайфун на Тайвані: як українка пережила супершторм і що з цього винесла

На початку липня українська журналістка прибула на Тайвань для участі у великій міжнародній конференції. Вже в перші години перебування вона дізналася, що до острова наближається супертайфун Баві, і повернутися додому до його приходу не встигне.

Тайвань щороку переживає від трьох до п’яти тайфунів, сезон яких триває з липня по вересень. Баві виявився особливо потужним: за розмірами він сягав території Франції, а пікова швидкість вітру сягала 287 км/год. Влада Тайбею оголосила про закриття бізнесів щонайменше на два дні, скасувала авіарейси та підготувала 29 тисяч військових для ліквідації наслідків. У дамбах задраїли евакуаційні ворота, які мають захистити місто від річок.

Інформацію про шторм доводилося збирати з англомовних медіа, які запізнювалися, та китайськомовних джерел, які журналістка розуміла обмежено. Вона зізнається, що досвід війни змінив її ставлення до надзвичайних ситуацій: замість безтурботності з’явилася звичка діяти на випередження. Жінка переїхала з 19-го поверху з панорамними вікнами в невеликий готель усередині кільця евакуаційних воріт, запаслися водою та хлібом.

Попри попередження, місцеві не панікували. Кав’ярня, що лишилася відкритою, запрошувала відвідувачів, а на вулицях панувала атмосфера, схожа на локдаун: центральні вулиці були порожні, але на бічних жевріло життя. У соцмережах навіть ширилася конспірологічна теорія, що влада оголосила тайфунний вихідний через вибори, аби задобрити виборців.

У піковий день шторму дощ лив як із відра. Журналістка увімкнула телевізор і побачила натовп людей на центральному вокзалі Тайбею. Спочатку вона подумала, що це евакуація, але виявилося — там проходив фестиваль ловлі покемонів, який учасники вирішили не скасовувати.

На щастя, Баві втратив око, підходячи до острова, тому руйнувань вдалося уникнути — обійшлося сильними дощами. Завдяки ефективній дренажній системі міста вже наступного ранку на вулицях не було навіть калюж. Після Тайваню тайфун попрямував до Китаю, Північної Кореї та Росії.

Місцеві мешканці пишаються своєю готовністю до стихії, зауважуючи, що можуть витримати до двох метрів опадів, чого не скажеш про Нью-Йорк. Однак зміна клімату робить тайфуни потужнішими, і регіони, які раніше не стикалися з такими викликами, потерпають дедалі більше. Іронія в тому, що Китай, який найбільше потерпає від наслідків, лишається одним із найбільших джерел викидів, що прискорюють зміну клімату.

Спільною рисою тайванців та українців журналістка називає впевненість у власній витривалості. Вона також звернула увагу на те, як Китай використовує культ богині моря Мацзу для політичних цілей, підкреслюючи спільну культурну спадщину з Тайванем. Храм на острові Мейчжоу, який свого часу майже знищили під час Культурної революції, тепер відбудований і став центром міжнародних фестивалів.

Щойно Баві вщух, на Тайвань почав насуватися новий тайфун — Дельфін. Журналістка підсумовує: на острові постійно щось наближається — тайфуни, китайські літаки чи дезінформація. Але тайванці зберігають спокій, тримаючи евакуаційні ворота напоготові.