Лише три міста в Україні мали власних катів, а Києву доводилося позичати

За даними Кам'янець-Подільського музею, у ранній Новий час власних штатних катів мали лише три міста на території сучасної України — Львів, Кам'янець-Подільський і Кременець. Решта міст, коли виникала потреба виконати смертний вирок, зверталися по допомогу до сусідів.

Навіть Київ тривалий час обходився без власного професійного ката — він з'явився в міста лише наприкінці XVIII століття.

Через брак таких фахівців міста фактично «позичали» ката одне в одного на певний час. Траплялися випадки, коли представники іншого міста залишалися в Кам'янці заручниками: їх мали відпустити лише після того, як кат повернеться назад.

Попри специфічність професії, дохід у ката був доволі високим. У 1727 році кам'янецький кат отримував 120 злотих на рік, а за кожну страту йому платили окремо. За 6–8 років роботи він міг назбирати достатньо грошей, щоб купити престижний будинок у центрі міста.

Отже, посада ката була не лише рідкісною, а й добре оплачуваною — принаймні в Кам'янці-Подільському. Для більшості ж міст, включно з Києвом, виконання вироків довгий час залежало від сусідської позики.