Трагедія на Майдані 1989 року: як Київ пережив обвал портика Головпоштамту

Цього року виповнюється 35 років із дня трагедії, яка сталася на нинішньому Майдані Незалежності. Тоді, у День повітряно-десантних військ, на площі збиралися ветерани ВДВ у блакитних беретах. Дощ, що накрапав, змусив багатьох шукати укриття під масивним портиком Головпоштамту.

О 16:20 над центральним входом здійнялася хмара жовтого пилу — величезна конструкція обвалилася разом із людьми. Першими до завалу кинулися десантники, які миттєво організували живий ланцюг і почали передавати уламки каміння. До них приєдналися перехожі, а згодом — міліція та бійці спецпідрозділу.

Рятувальники працювали вручну, адже під уламками могли бути живі люди, а важка техніка становила додаткову загрозу. До світанку розбір завалу завершили. Тоді дістали тіла 11 загиблих, серед яких були молоде подружжя з Москви, мешканець Нового Оскола, троє людей із Південно-Сахалінська та п’ятеро киян.

Причини обвалу досі остаточно не встановлені. Експертиза показала, що колони портика були складені зі звичайної цегли на слабкому розчині, але чи винні в цьому проєктувальники, будівельники чи час — лишається загадкою.

Рятувальними роботами керував полковник міліції Володимир Шапошник, якого вважали одним із найкращих професіоналів. Йому пророкували велике майбутнє, але взимку 1993 року під час полювання в Київській області його смертельно поранили пострілом. Обставини цієї події досі не з’ясовані.

Ця історія — нагадування про те, що людське життя сповнене несподіванок. Як писав фізик Стівен Гокінг, людині не дано знати, що чекає на неї попереду. Того серпневого дня ніхто не міг передбачити, що звичайне святкування обернеться трагедією, а героїзм рятувальників стане прикладом для багатьох поколінь.