Туреччина хоче відновити зерновий коридор: що це означає для світового ринку

Туреччина 29 серпня відновила дипломатичні контакти з Росією та Україною, щоб розблокувати чорноморський зерновий коридор. Рух суден фактично припинився після взаємних атак на торгові кораблі: українські сили цілять у судна, що прямують до Новоросійська, а російські — у ті, що йдуть до Одеси.

За оцінками, у портах, силосах і тимчасових сховищах обох країн може накопичитися до 100 млн тонн зерна та олійних культур. Зокрема, у Росії через рекордний урожай та обмеження експорту зберігається близько 60 млн тонн пшениці, а в Україні, за даними міжнародних аграрних організацій, — 30–35 млн тонн.

Анкара хоче створити новий механізм безпеки для торговельного судноплавства в Чорному морі, щоб запобігти зростанню світових цін на продовольство більш ніж на 10%. Це критично, адже Росія забезпечує близько 20% світового експорту пшениці, а Україна до загострення відправляла морем приблизно 90% свого експорту.

Українські морські порти вперше з 2022 року зіткнулися з фактичною блокадою. Кількість суднозаходів різко скоротилася після посилення російських ударів по портовій інфраструктурі та цивільних судах у другій половині липня. За даними Державної митної служби, у липні експорт товарів знизився до $3,1 млрд із $3,5 млрд у червні.

Дипломатичний процес відбувається обережно на тлі затяжної війни. Київ намагається одночасно утримувати позиції на фронті та зберігати простір для переговорів. Керівник Офісу президента Кирило Буданов 27 серпня заявив, що переговорний трек із Росією поки на паузі, але вже у вересні його планують «оживити» — і без участі американської сторони це неможливо.

Тема зернового коридору не нова для турецької дипломатії. Анкара вже пропонувала запровадити мораторій на удари в Чорному морі напередодні жнив, аби зняти загрози для суден, що перевозять зерно й олію. Проте атаки на порти й термінали залишаються регулярними, тож будь-яке рішення доведеться зважувати з огляду на військові та фінансові наслідки для обох сторін.

Підсумовуючи: відновлення зернового коридору критично важливе не лише для України та Росії, а й для глобальної продовольчої безпеки. Якщо домовленості буде досягнуто, це може стабілізувати ринок і запобігти новому витку зростання цін.