У Києві демонтують захисні конструкції з пам’ятника Лесі Українці

Комунальні служби Печерського району розпочали роботи з розконсервації пам’ятника Лесі Українці. Це перший крок у межах поетапного зняття захисних споруд, якими монументи Києва вкривали на початку повномасштабного вторгнення.

За словами директора Департаменту культури КМДА Сергія Анжияка, тоді таке рішення було виправданим: конструкції та мішки з піском захищали пам’ятки від уламків і вибухових хвиль. Однак за понад чотири роки війни характер загроз суттєво змінився.

«На початку повномасштабного вторгнення захист пам’ятників модульними конструкціями та мішками з піском був необхідним рішенням. Це дозволило мінімізувати ризики пошкодження від уламків і вибухових хвиль тогочасних уражень. Утім за понад 4 роки війни змінився характер загроз, а разом із ним – і підходи до збереження пам’ятників», – зазначив Сергій Анжияк.

Нині Росія дедалі частіше застосовує балістичні ракети та інші засоби великої потужності, які можуть зруйнувати навіть залізобетон. У таких умовах старі укриття не лише втрачають сенс, а й можуть зашкодити: під час потужної вибухової хвилі вони здатні стати джерелом додаткових механічних пошкоджень. Сертифікованих споруд, які гарантовано захищали б монументи від сучасних ракет, наразі не існує.

Ще одна причина – тривале перебування пам’ятників під укриттями завдає їм шкоди. Усередині накопичується волога, руйнуються мішки з піском, а через брак вентиляції з’являються грибки та біологічні ураження. Особливо вразливі монументи з мармуру та інших природних матеріалів.

«Сьогодні захист пам’ятника – це не лише його "укриття". Це насамперед можливість постійно контролювати його технічний стан, своєчасно проводити профілактичні та реставраційні роботи. Саме такий підхід дає змогу максимально зберегти наші культурні надбання в умовах війни», – наголосив директор департаменту.

Після завершення робіт біля пам’ятника Лесі Українці планують розконсервувати також монумент засновникам Києва в Наводницькому парку.