У Києві знімають захист із пам’ятника Лесі Українці: що змінилося

У столиці триває поетапне розкриття пам’ятників, які на початку повномасштабної війни закрили модульними блоками та мішками з піском. Цього тижня черга дійшла до монумента Лесі Українці.

За словами директора Департаменту культури КМДА Сергія Анжияка, за чотири роки війни змінився характер загроз. Росія дедалі частіше використовує балістичні ракети та інші потужні засоби ураження, які можуть зруйнувати навіть залізобетонні споруди. За таких умов тимчасові конструкції не лише не рятують, а й самі здатні завдати додаткових пошкоджень під час вибухової хвилі. Сертифікованих захисних систем, які б гарантовано вберегли монументи від сучасних ракет, наразі не існує.

Ще однією причиною став стан самих пам’ятників під укриттями. Через відсутність вентиляції всередині накопичувалася волога, мішки з піском почали руйнуватися, з’явилися грибок та інші біологічні ураження. Найбільше це загрожує мармуровим скульптурам та об’єктам із природного каменю.

«Сьогодні захист пам’ятника — це не лише його “укриття”. Це насамперед можливість постійно контролювати його технічний стан, своєчасно проводити профілактичні та реставраційні роботи. Саме такий підхід дає змогу максимально зберегти наші культурні надбання в умовах війни», — наголосив Анжияк.

Раніше в Києві вже відкрили пам’ятники княгині Ользі та Миколі Лисенку. Після завершення робіт біля Лесі Українки планують зняти захисні споруди з монумента засновникам Києва в Наводницькому парку.

Таким чином, місто переходить від пасивного укриття до активного моніторингу стану пам’яток. Це дозволить вчасно виявляти пошкодження та проводити реставрацію, що в умовах війни є більш дієвим способом збереження культурної спадщини.