Удари по київських АЗС: що це означає для водіїв і ринку пального

Протягом останніх днів російські війська атакували низку автозаправних станцій у столиці. За спостереженнями директора консалтингової компанії А-95, із вісімнадцяти станцій, які напередодні з'явилися у відкритому переліку ймовірних цілей, за два дні постраждали три. Це дає підстави вважати, що список був справжнім, і що його навмисно оприлюднили.

У тактиці росіян, зазначає експерт, немає нічого нового: так само вони діють у Сумах, Харкові, Запоріжжі та Дніпрі. Відмінність Києва лише в тому, що тут поки не застосовують FPV-дрони, «Молнії» та КАБи. Мета цих ударів, на його думку, одна — терор.

Щодо масштабів, то, за даними міністра енергетики Дениса Шмигаля, від початку атак на заправну інфраструктуру було уражено понад 300 АЗС. Водночас близько 80% станцій відновлюють роботу, тож ані дефіциту пального, ані зростання цін через ці удари в жодному регіоні не спостерігається.

Ситуація з кількістю станцій теж показова. За даними податкової служби, у Києві нині діють 270 ліцензій на роздрібну торгівлю нафтопродуктами, а в Київській області — 529. Разом це близько 800 АЗС, тож говорити про помітний вплив атак на ринок не доводиться.

Найважливішим залишається питання безпеки. Під час повітряної тривоги автозаправна станція — точно не найкраще місце для перебування. Повного захисту від шахедів поки немає: якщо на сході країни вже є проєкти із захисними сітками та навіть сталевими «мангалами» над АЗС, то від шахеда надійного захисту не існує.

Водночас на станціях починають з'являтися укриття. Днями на Одеській трасі на ОККО за два дні звели тимчасове мобільне укриття. Подібні вже є на UPG на Окружній дорозі та на AMIC у Ворзелі. У прифронтових регіонах їх встановлюють десятками, і, вочевидь, незабаром вони масово з'являться і в столиці.