Удари по АЗС у Києві: чи буде дефіцит пального та як убезпечити заправки

Про це розповів фахівець із ринку пального Сергій Куюн, коментуючи наслідки останніх обстрілів для столичного регіону.

За його словами, минулими вихідними російські війська вперше вдарили по АЗС на заході України — постраждали станції в Житомирській та Рівненській областях. Втім, експерт не вважає це зміною тактики, здатною суттєво похитнути паливний ринок.

“Там насправді нічого нового не відбувається. Після 300 станцій, які були атаковані на сході країни, це, в принципі, просто розширення цього терору”, — сказав Куюн.

Він нагадав, що масштабні удари на сході не призвели ні до дефіциту пального, ні до зростання цін. Абсолютна більшість із близько 300 пошкоджених АЗС уже відновила роботу. За спостереженнями експерта, після атак відновлюються приблизно 80% станцій, тож у жодному регіоні немає ані нестачі пального, ані подорожчання через ці обстріли. Про понад 300 атакованих АЗС від початку «заправочного» терору повідомляв і міністр енергетики Денис Шмигаль.

Не очікує Куюн і проблем із доставкою пального до Києва через удари по станціях у центральних та західних областях. Бензовоз має запас ходу близько 800 км, а відстань зі Львова до Києва — приблизно 500 км. До того ж у столиці працюють близько 270 АЗС, а в області — ще 530, і цієї кількості достатньо для потреб регіону.

Певний короткостроковий ажіотаж усе ж можливий: водії можуть почати запасатися пальним, побоюючись нових ударів. Певна активізація попиту вже помітна на окремих АЗС, але ситуація має заспокоїтися, щойно люди переконаються, що дефіциту немає.

“Пального на ринку дуже багато, усіх марок”, — наголосив експерт.

Окремо Куюн звернув увагу на список київських АЗС, який з’явився напередодні атак минулого тижня. Він не виключає, що список справжній, адже за два дні постраждали три з 18 зазначених у ньому станцій.

Ще однією проблемою експерт назвав безпеку людей на заправках під час повітряних тривог. Захисту від атак «шахедів» там нині фактично немає, хоча в прифронтових регіонах уже використовують захисні конструкції.

“Найважливішим питанням є безпека. В тривогу автозаправна станція точно не найкраще місце для перебування”, — наголосив Куюн.

Як приклад він навів тимчасове мобільне укриття, яке за два дні встановили на АЗС ОККО на Одеській трасі. Подібні споруди є також на UPG на Окружній дорозі та на AMIC у Ворзелі. У прифронтових областях їх монтують десятками, тож із часом такі конструкції можуть масово з’явитися й у Києві.

Раніше, 13 вересня, російські війська вдарили по АЗС поблизу пункту пропуску на кордоні з Польщею — внаслідок атаки загорілися вантажівки. А депутат Київради від фракції “Удар” Володимир Бондаренко в ефірі телеканалу “Апостроф” заявив, що в Києві можуть заборонити роботу АЗС під час повітряних тривог.