Удари по нафтогазовій інфраструктурі Росії: що це змінює для людей

Останнім часом Росія перейшла до безперервних обстрілів українських міст та інфраструктури — ракетами й безпілотниками вдень і вночі. Усе частіше застосовують реактивні дрони, значно швидші за попередні моделі. Серед цілей російських ударів опинилися й українські автозаправні станції.

У відповідь Україна нарощує атаки на російську нафтову інфраструктуру. Наслідки цієї кампанії вже змусили Москву майже повністю заборонити експорт нафтопродуктів і почати імпортувати бензин. Проблеми з постачанням пального виникли в низці російських регіонів, а також в окупованому Криму.

Особливо помітним став епізод 9 вересня. Українські безпілотники подолали близько 3000 км російського повітряного простору й дісталися Ямало-Ненецького регіону в Західному Сибіру — ключового району видобутку та переробки газу в Росії. Прямі пошкодження Новоуренгойського та Пуровського заводів, за оцінками, не були критичними, проте сам факт атаки має ширше значення.

«Величезні розміри російської географії більше не є захистом навіть для її найвіддаленіших районів видобутку та переробки нафти й газу», — зазначає автор публікації.

Раніше українські удари переважно охоплювали західну частину Росії, де зосереджена значна частина нафтопереробних заводів, сховищ і трубопроводів. Тепер під загрозою опинилися й арктичні газові об'єкти, зокрема масштабні проєкти скрапленого газу на Ямалі, які забезпечують понад 60% російського експорту СПГ.

На цьому тлі важливим є попередження президента України Володимира Зеленського щодо польотів над Росією. У зверненні 1 вересня він сказав: «Сьогодні ми хочемо попередити кожну авіакомпанію, яка використовує повітряний простір Росії, кожного страховика, усіх, хто досі користується ключовими російськими аеропортами: російське небо стає абсолютно небезпечним».

Після початку повномасштабної війни західні авіакомпанії припинили польоти через російський повітряний простір, натомість перевізники з Азії, Близького Сходу та деяких інших регіонів продовжили користуватися цими маршрутами. Дальня атака по об'єкту в Сибіру продемонструвала, наскільки далеко можуть проникати українські безпілотники, і що небезпечним російське небо стає не тільки поблизу українського кордону.

Ще один можливий наслідок нової дальності українських ударів — загроза російській енергосистемі. Досі Київ здебільшого зосереджувався на об'єктах, пов'язаних із доходами Росії від експорту енергоносіїв, тоді як російські війська систематично атакували українську енергетичну інфраструктуру. Тепер ситуація може змінитися.

«Пересічні росіяни незабаром можуть почати розділяти страждання своїх українських колег», — резюмує автор публікації.

Тим часом українські атаки цього місяця змусили нафтопереробні заводи «Роснефти» в Сизрані та Саратові зупинити роботу після серйозних пошкоджень обладнання. Це може поглибити дефіцит пального в Росії, яка вже обмежила експорт бензину, дизелю та авіаційного палива.