Удари по складах у Києві: що з продуктами та цінами

У київських супермаркетах дедалі частіше можна побачити напівпорожні полиці, а ціни на базові товари продовжують зростати. Причина — системні удари російських військ по складах і логістичних ланцюгах, які забезпечують міста продовольством.

68-річна Валентина Свешникова купує суху ковбасу в місцевому магазині й уважно стежить за цінниками. Вона переконана, що «Росія прагне зробити життя українців нестерпним і неможливим, і їй це вдається».

Атаки на харчові склади поблизу міст уже призвели до прогалин в асортименті та загрожують новим стрибком цін. Найвідчутніше постраждала столиця. Тимчасова тиша, якої дотримувалися для безпечного проїзду американських переговорників на вихідних, обірвалася в ніч проти понеділка: масована атака дронів і балістичних ракет забрала життя двох людей.

Попри порожні полиці в супермаркеті Novus, де скуповується Свешникова, містяни, загартовані чотирма роками війни, не панікують. 40-річна Дарія Малюкова каже, що ситуація страшна, але тікати вона не збирається.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький попереджає, що через руйнування складської інфраструктури продукти можуть здорожчати на 2,5%. Співзасновник компанії Bureau of Wine, якій належать супермаркети Goodwine, Дмитро Кримський дає значно вищий прогноз — до 15%.

1 вересня російський удар знищив один зі складів Кримського під Києвом, завдавши збитків на чотири мільйони євро. За словами підприємця, ціни зростатимуть не через фізичну нестачу товарів, а через витрати на перебудову логістики, щоб зробити її стійкішою до майбутніх обстрілів. Він розглядає кілька варіантів: від перенесення складів до сусідньої Польщі до використання підземних сховищ і дроблення запасів між багатьма дрібними об'єктами.

Це вже третій розгромлений склад компанії від початку повномасштабної війни. 2022 року росіяни знищили майно на 15 млн євро, а в липні цього року — ще на півтора мільйона. Ситуацію ускладнюють постійні повітряні тривоги: через небезпеку персонал може працювати лише 3–4 години на добу, що гальмує відвантаження.

Нинішня хвиля атак припала на надзвичайно складний для країни період. З кінця серпня Київ щодня потерпає від дронів і ракет, які вже забрали десятки життів і зруйнували важливі об'єкти. Крім харчових складів, ворог цілеспрямовано нищить логістичні хаби e-commerce та медичні запаси. У ніч проти середи росіяни поцілили в один із головних складів ВООЗ із гуманітарною допомогою на околиці столиці.

У п'ятницю на території фармкомпанії «Біокон» рятувальники все ще розбирали завали, а в повітрі стояв стійкий запах згарища. У заяві компанії йдеться, що обстріл знищив тримісячний запас ліків, через що роботу підприємства довелося повністю зупинити.

Втім, ажіотажного панічного скуповування продуктів, як це було 2022 року, наразі не спостерігається.

«Який сенс? У мене є трохи запасних продуктів, наприклад, вівсяна каша, а решта — овочі, фрукти — навіщо купувати? Вони просто згниють. Я намагаюся впоратися з сьогоднішньою проблемою. Я намагаюся не думати про майбутнє», — знизує плечима 54-річна Ірина Месянжинова в супермаркеті АТБ у Броварах, неподалік від спалених складів.

Очільник Мінагрополітики Тарас Висоцький підтвердив, що внаслідок останніх атак було знищено або суттєво пошкоджено логістичні хаби абсолютно всіх провідних торговельних мереж — Novus, «АТБ», «Сільпо» та «Фора».

«Ця хвиля ударів є наймасовішою з початку повномасштабного вторгнення. Якщо 2022 року ворог атакував переважно експортно-сільськогосподарську інфраструктуру, а в наступні роки знищував енергетичний сектор, то атаки серпня-вересня 2026 року є системною атакою на внутрішню систему життєзабезпечення цивільного населення. Ворог цілеспрямовано намагається знищити логістику, яка забезпечує українські міста продовольством», — підкреслив Висоцький.

36-річна тревел-менеджерка Олена Жук підсумувала загальний настрій українців:

«Ці обстріли — не перші під час війни. Ми виживемо. Ми не помремо від голоду».

За оцінками експертів, удари по складах можуть спричиняти лише тимчасові перебої з окремими товарами, але загрози голоду чи масштабного дефіциту немає. Наслідки залежать від того, наскільки швидко вдасться замінити знищений товар через інші маршрути постачання, тож найімовірніший результат — локальний брак певних позицій.

Кандидат економічних наук, експерт аналітичного центру «Обʼєднана Україна» Олексій Уса зазначає, що український ринок здатен оперативно перебудовувати ланцюги постачання внутрішньої продукції. Складніше може бути із заміною імпортних товарів, якщо пошкоджень зазнають ключові точки їхнього зберігання або розподілу.