Удари РФ по складах у Києві: що з продуктами та цінами

Порожні полиці в супермаркетах і зростання цін на базові товари стали для киян новою реальністю. Причина — системні удари російських військ по складах і логістичних ланцюгах, які забезпечують міста продовольством.

68-річна Валентина Свешникова, яка живе на невелику пенсію, обирає суху ковбасу серед напівпорожніх полиць магазину Novus і стежить за тим, як дорожчають найпотрібніші товари. За її словами, «Росія прагне зробити життя українців нестерпним і неможливим, і їй це вдається».

Незважаючи на втрати, містяни не панікують. 40-річна Дарія Малюкова каже, що ситуація страшна, але виїжджати з Києва не планує. 54-річна Ірина Месянжинова в супермаркеті АТБ у Броварах, неподалік від згорілих складів, пояснює, що не робить великих запасів: овочі та фрукти просто зіпсуються. «Я намагаюся впоратися з сьогоднішньою проблемою. Я намагаюся не думати про майбутнє», — каже вона.

За оцінкою міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, через руйнування складської інфраструктури продукти можуть подорожчати на 2,5%. Він зазначає, що останні атаки пошкодили або знищили логістичні хаби всіх провідних торговельних мереж — Novus, АТБ, «Сільпо» і «Фора». «Ця хвиля ударів є наймасовішою з початку повномасштабного вторгнення. Якщо 2022 року ворог атакував переважно експортно-сільськогосподарську інфраструктуру, а в наступні роки знищував енергетичний сектор, то атаки серпня-вересня 2026 року є системною атакою на внутрішню систему життєзабезпечення цивільного населення. Ворог цілеспрямовано намагається знищити логістику, яка забезпечує українські міста продовольством», — підкреслив міністр.

Співзасновник компанії Bureau of Wine, якій належать супермаркети Goodwine, Дмитро Кримський дає інший прогноз — зростання цін до 15%. За його словами, йдеться не про фізичну нестачу товарів, а про витрати на перебудову логістики, щоб зробити її стійкішою до обстрілів. 1 вересня російський удар знищив один зі складів компанії під Києвом, майно на чотири мільйони євро втрачено. Це вже третій розгромлений склад підприємства від початку повномасштабної війни: 2022 року втрати становили 15 млн євро, а в липні цього року — ще півтора мільйона. Серед можливих рішень підприємець розглядає перенесення частини потужностей до Польщі, використання підземних сховищ і розподіл запасів між багатьма меншими об'єктами.

Роботу ускладнюють і повітряні тривоги: через небезпеку для персоналу склади працюють лише 3–4 години на добу, що гальмує відвантаження. Крім харчових складів, удари завдають по логістичних хабах e-commerce та медичних запасах. Зокрема, вночі проти середи було поцілено в один із головних складів ВООЗ із гуманітарною допомогою на околиці Києва. На території фармкомпанії «Біокон» рятувальники досі розбирають завали, а в повітрі стоїть запах згарища. У заяві компанії йдеться, що обстріл знищив тримісячний запас ліків і роботу підприємства довелося повністю зупинити.

Попри складну ситуацію, ажіотажного скуповування продуктів, як у 2022 році, немає. 36-річна тревел-менеджерка Олена Жук висловила загальний настрій: «Ці обстріли — не перші під час війни. Ми виживемо. Ми не помремо від голоду».

За оцінкою кандидата економічних наук, експерта аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексія Уса, наслідком ударів по складах найімовірніше стануть тимчасові перебої з окремими товарами, а не масштабний дефіцит. Український ринок здатен швидко перебудовувати ланцюги постачання внутрішньої продукції, тоді як із заміною імпортних товарів можуть виникнути труднощі, якщо постраждають ключові точки їхнього зберігання чи розподілу. Тож загрози голоду в країні немає.