Україна посилила позиції на переговорах завдяки далекобійним ударам

Масштабні далекобійні атаки по території Росії дозволили Україні отримати сильніші позиції для діалогу зі США. Як зазначають аналітики, нова спроможність на полі бою може схилити адміністрацію Трампа до активнішого тиску на Москву.

Минулі переговори з американською стороною відбувалися у лютому 2025 року, коли українські війська фактично залишали Курську область. Операція, що тривала майже два роки, завершилася відступом, який викликав критику серед військових та цивільних. Після цього Київ відмовився від витратного утримання плацдармів на чужій території та перейшов до систематичного вогневого ураження цілей у глибині РФ.

За підрахунками незалежного центру ACLED, лише у липні інтенсивність українських атак по російській території була втричі вищою, ніж у січні. Водночас аналітики застерігають, що далекобійні удари мають обмеження: після осінніх виборів Москва може оголосити нову хвилю часткової мобілізації, а вогневі можливості не компенсують брак живої сили та не гарантують повного захисту від балістичних ракет.

Попри ці виклики, саме удари по військово-промислових і стратегічних об'єктах розглядаються як головний аргумент Володимира Зеленського на зустрічі з Трампом. Українська сторона сподівається конвертувати ці результати у згоду Білого дому посилити тиск на Росію, надати додаткову фінансову підтримку та передати ракети для Patriot.

Експерти вважають, що перезапуск переговорного процесу можливий упродовж кількох місяців за умови збереження енергетичної безпеки та діалогу з позиції переваги. Вашингтон, зі свого боку, розглядає можливість нового раунду дипломатичних зусиль. Держсекретар США Марко Рубіо висловив готовність сприяти мирним ініціативам, наголосивши, що застосування Україною далекобійного озброєння суттєво змінило динаміку бойових дій і створило новий контекст для переговорів.