Українські удари по РФ ставлять Путіна перед виборчою дилемою

До виборів у російську Держдуму залишається менше двох місяців. Для Володимира Путіна, який традиційно використовує зовнішню агресію для підтримки власного рейтингу, цей період виявився складним: українські далекобійні удари по нафтопереробних заводах, енергетичних об'єктах і складах, зокрема й великих торговельних мереж, призвели до відчутного скорочення доходів бюджету та дефіциту пального в регіонах.

Хоча партія «Єдина Росія» навряд чи втратить більшість у 450-місній Думі — зараз вона контролює понад 300 мандатів, — сам факт поточних проблем змушує владу шукати рішення. Журналісти зазначають: більшість варіантів, які могли б виправити ситуацію, є вкрай непопулярними напередодні голосування. Зокрема, йдеться про можливу нову хвилю мобілізації.

За даними українських військових, втрати російської армії з грудня по квітень перевищили кількість новобранців. Водночас російський прем'єр Дмитро Медведєв стверджує, що за першу половину 2026 року контракти з Міноборони уклали близько 200 тисяч осіб. Проте місяці інтенсивних боїв не дали Росії стратегічного прориву, тож у суспільстві поширюються чутки про підготовку нової мобілізації.

Щоб уникнути черг біля військкоматів, Кремль обрав тактику «пряника». 22 липня Держдума виключила ще 11 кримінальних злочинів зі списку тих, що заважають укладенню контрактів із військом. Регіони підвищують одноразові виплати для контрактників, а Міноборони активізувало агітацію в університетах.

Водночас наслідки ударів по нафтопереробці стають дедалі відчутнішими для звичайних росіян. Із червня в багатьох регіонах фіксують нестачу бензину та дизеля, водії вистоюють багатогодинні черги на заправках, ціни зростають. Експорт нафтопродуктів у червні впав до рекордних 1,6 мільйона барелів на добу, за даними Київської школи економіки.

Для «Єдиної Росії» вересневі вибори, найімовірніше, завершаться формальною перемогою, яку влада представить як демонстрацію патріотичної єдності. Але що довше триває війна та її економічні наслідки, то складніше Кремлю ігнорувати реальний стан справ. Українські дрони продовжують завдавати ударів по цілях за сотні кілометрів від фронту — зокрема, по НПЗ у Башкортостані та Ярославській області, що лише додає напруги в російському суспільстві.