Унікальна церква XVIII століття на Житомирщині: стінописи, ікони та таємниці склепу

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Іванків, що належить до Станишівської громади, є однією з найстаріших пам'яток Житомирщини. Храм у стилі бароко збудували у 1793 році за проєктом польського архітектора Антонія Слонєвського на кошти землевласника Павла Борейка. За понад два століття свого існування будівля встигла побувати греко-католицькою церквою, римо-католицьким костелом і православним храмом.

Історію церкви розповів житомирський краєзнавець Сергій Собчук. За його словами, після посилення гонінь на греко-католиків храм закрили, а згодом він став римо-католицьким костелом. Однак через участь парафіян у польських повстаннях російська влада закрила й костел. З 1862 по 1897 рік церква не діяла, а вже 1897 року її освятили як православний храм Різдва Пресвятої Богородиці.

Особливу цінність становлять стінописи з біблійними та євангельськими сюжетами, створені австрійським художником і ченцем Йозефом Прахтелем. Митець працював у техніці альфреско, наносячи фарбу на вологу штукатурку. Над головним входом збереглася сцена «Вигнання торговців із храму». Краєзнавець пояснив, що це сюжет про те, як Ісус Христос закликав не перетворювати храм на місце торгівлі.

Під час Другої світової війни церквою опікувалися німецькі окупанти. За радянської влади будівлю використовували як зерносховище, конюшню та майстерню. Родинний склеп під церквою розікрали, а нижні стінописи зафарбували. Для їхнього відновлення запросили реставраторів із Національного заповідника «Софія Київська», які виявили під шаром фарби гарний художній образ.

Найціннішою святинею храму краєзнавець називає копію Почаївської ікони Божої Матері XVII століття. Це двостороння процесійна ікона у техніці феретрон, яку носять під час релігійних ходів. На звороті зображено святого Даниїла. Усього в храмі зібрано понад 40 ікон різних стилів і напрямів християнства.

Із цим образом пов'язана легенда, яку Сергій Собчук знайшов в архівах. Розповідають, що сліпий чоловік із Києва разом із хлопчиком-поводирем зупинився на ніч біля джерела неподалік Іванкова. Уві сні йому з'явилося, що вода з цього джерела зцілить його. Прокинувшись, він омив очі й прозрів, а поряд побачив ікону.

На території церкви є родинний склеп XVIII століття, який за радянської влади використовували як погріб. Дослідження показали, що це приміщення має три відгалуження та чотири кімнати, однак документів про поховання не збереглося. Під час будівельних робіт навколо храму знайшли багато людських останків, тому вирішили встановити хрести, які б відповідали різним конфесіям.

14 квітня 2022 року церква Різдва Пресвятої Богородиці перейшла до Православної церкви України. Храм внесли до реєстру пам'яток місцевого значення. Відновленням опікуються благодійники — голова релігійної громади Оксана Покотило та її чоловік Микола. Нині тривають роботи з відновлення фронтону над центральним входом, уже встановлено мідний купол.