Війна не закінчиться швидко: чому переговори не дають результату

За два дні спеціальні представники президента США Дональда Трампа — Стів Віткофф і Джаред Кушнер — відвідали Москву та Київ. У російській столиці вони провели обід із Кирилом Дмитрієвим та понад три години розмовляли з Володимиром Путіним. У Києві ж американців зустрів Володимир Зеленський на Софійській площі, неподалік від пошкодженого вибухом Будинку консисторії.

Цей контраст — не просто деталь, а показник різних підходів. Одна сторона приймає посередників за кремлівськими стінами, інша — просто неба, у місті, яке щойно зазнало ударів. Переговори описують словами «прогрес» і «зближення позицій», але за цим не видно конкретного плану.

Ключова проблема — два різні документи. Український варіант передбачає збереження контролю над наявними територіями, лінію зіткнення та гарантії безпеки. Російський, як підтвердив речник Кремля Дмитро Пєсков, залишається незмінним із червня 2024 року: виведення українських військ із чотирьох областей, відмова від НАТО, визнання окупованих територій і скасування санкцій.

Експерти звертають увагу на асиметрію: Україна може завершити війну сьогодні, бо для неї це означає збереження держави. Росія ж не може цього зробити, оскільки для її керівництва завершення війни означає втрату легітимності. Темп переговорів задають не фронти, а виборчі календарі: у вересні 2026-го в Росії вибори до Держдуми, у листопаді того ж року — проміжні вибори в США.

Американські посередники заявляють про значний прогрес і планують сформувати «мирний пакет». Водночас вони визнають, що завершити бойові дії до зими буде вкрай складно. Зеленський наголосив, що позиція України щодо Донбасу не змінилася: території під контролем держави не передаються.

Україна розраховує на додаткову підтримку США, передусім у протиповітряній обороні та енергетиці. Паралельно триває робота над «планом Б» — масовим перехопленням дронів власними силами.

Підсумок дводенних переговорів: війна триватиме. Україна готова до миру, Росія — ні, а США хочуть результату до свого електорального дедлайну. Тож найближча перспектива — ще одна важка зима, до якої варто готуватися вже зараз.