У Вінниці 19 вересня прощаються з Дмитром Проданом та Олександром Стецюком

Дмитро Продан народився 25 травня 1999 року у Вінниці, навчався у школі № 6, згодом вступив до вишу. Був кандидатом у майстри спорту з фрі-файту, захоплювався футболом, належав до лідерів ультрас вінницької «Ниви» та був активним учасником патріотичної організації «Центурія».

З початку повномасштабного вторгнення Дмитро добровільно став на захист країни. Разом із побратимами він приїхав до Києва й одразу долучився до оборони столиці у складі ТрО «Азов». Згодом воював на Запорізькому напрямку у складі ССО «Азов» Київ, брав участь у спробі деблокади Маріуполя. У лавах 3 окремої штурмової бригади брав участь у Херсонському контрнаступі, а також у боях на Бахмутському, Авдіївському, Харківському, Луганському та Лиманському напрямках. За військові звитяги отримав від президента орден «За мужність» ІІІ ступеня.

За час повномасштабної війни Дмитро пройшов шлях від солдата-штурмовика до бойового офіцера, був командиром взводу і неодноразово виходив на позиції разом зі своїм особовим складом. 13 серпня 2026 року на Лиманщині 27-річний військовий загинув. У нього залишились дружина та мати.

«Дмитро був людиною, яка не залишалася осторонь. Усе, за що він брався, робив віддано й до кінця. Це стосувалося всього: спорту, дружби, захисту своєї країни. Був неймовірно доброю, чуйною, світлою людиною, з гарним почуттям гумору, постійно усміхненим і на позитиві. Дмитро любив життя і проживав його яскраво», — розповіли рідні воїна.

Прощальний кортеж вирушить о 9:15 від ритуальної агенції «Реквієм» на вул. Батозькій, 12 та попрямує до Браїлівського монастиря, де об 11:00 звершать заупокійну молитву. О 13:30 прощання з Дмитром відбудеться на стадіоні футбольної команди «Нива» на вул. Зулінського, 29-А у Вінниці, а о 15:00 захисника поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Олександр Дмитрович Стецюк народився 9 серпня 1988 року у Вінниці, у дитинстві жив у селі Дашківці Вінницького району. Допомагав родині по господарству, мав багато друзів, змалечку любив тварин. Після закінчення міської школи №29 навчався у Вінницькому будівельному технікумі, а освіту продовжив у Київському національному університеті будівництва та архітектури.

Близько 10 років Олександр працював на підприємстві «Вінницяоблводоканал». Згодом подорожував, жив та працював у різних країнах: Болгарії, Туреччині, Польщі, Чехії.

На захист країни він став у грудні 2025 року. Проходив службу у лавах 14 бригади «Червона Калина», яка входить до складу 1 корпусу Національної гвардії України «Азов», воював на Покровському напрямку, був розвідником взводу спеціального призначення. 18 червня 2026 року під час виконання бойового завдання 37-річний військовий загинув поблизу селища Шевченко Покровського району на Донеччині.

«На жаль, він багато чого не встиг у своєму житті. Він був дуже добрим та любив тварин. У нього залишився вірний друг — вівчарка Альфа, яка досі чекає на господаря з війни», — розповіла мати воїна.

Церемонія прощання з Олександром Стецюком відбудеться о 13:00 у стінах Свято-Преображенського кафедрального собору. О 13:50–14:00 траурний кортеж вирушить по вул. Соборній до вул. Київська, повз рідну для воїна школу №29, де з ним зможуть попрощатися однокласники та колеги з підприємства «Вінницяоблводоканал». Містян просять утворити по маршруту живий коридор. Поховання воїна відбудеться о 15:00 у селі Дашківці Вінницького району.