У Вінниці 19 вересня попрощаються з Дмитром Проданом та Олександром Стецюком

19 вересня 2026, 08:30 ·564 слівредакція

У п'ятницю, 19 вересня, Вінницька громада віддає шану двом загиблим захисникам — Дмитру Продану та Олександру Стецюку. Містян просять долучитися до прощальних церемоній та утворити живий коридор уздовж маршруту траурного кортежу.

Дмитро Продан народився 25 травня 1999 року у Вінниці. Він навчався у школі № 6, згодом вступив до вишу, був кандидатом у майстри спорту з фрі-файту та любив футбол. Чоловік був одним із лідерів ультрас вінницької «Ниви» й активною людиною в патріотичній організації «Центурія».

Із початком повномасштабного вторгнення Дмитро добровільно пішов захищати країну. Спершу разом із товаришами він приїхав до Києва, де точилися важкі бої, і став на захист столиці у складі ТрО «Азов» Київ. Потім воював на Запорізькому напрямку у складі ССО «Азов» Київ та брав участь у спробі деблокади Маріуполя. У лавах 3 окремої штурмової бригади брав участь у Херсонському контрнаступі, а також вів бойові дії на Бахмутському, Авдіївському, Харківському, Луганському та Лиманському напрямках. За військові звитяги він отримав від президента орден «За мужність» ІІІ ступеня.

За час повномасштабної війни Дмитро пройшов шлях від солдата-штурмовика до бойового офіцера, був командиром взводу й неодноразово виходив на позиції разом зі своїм особовим складом. 13 серпня 2026 року на Лиманщині 27-річний військовий загинув. У нього залишилися дружина та мати.

«Дмитро був людиною, яка не залишалася осторонь». Усе, за що він брався, робив віддано й до кінця. Це стосувалося всього: спорту, дружби, захисту своєї країни. Був неймовірно доброю, чуйною, світлою людиною, з гарним почуттям гумору, постійно усміхненим і на позитиві. Дмитро любив життя і проживав його яскраво», — розповіли рідні воїна.

Прощальний кортеж вирушить о 9:15 від ритуальної агенції «Реквієм» на вул. Батозькій, 12 та попрямує до Браїлівського монастиря, де об 11:00 звершать заупокійну молитву. О 13:30 прощання з Дмитром відбудеться на стадіоні футбольної команди «Нива» на вул. Зулінського, 29-А у Вінниці, а о 15:00 захисника поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Олександр Дмитрович Стецюк народився 9 серпня 1988 року у Вінниці. У дитинстві мешкав у селі Дашківці Вінницького району, допомагав родині по господарству, мав багато друзів і змалечку любив тварин. Після закінчення міської школи №29 він навчався у Вінницькому будівельному технікумі, а освіту продовжив у Київському національному університеті будівництва та архітектури.

Близько 10 років Олександр працював на підприємстві «Вінницяоблводоканал». Згодом подорожував, жив та працював у різних країнах — Болгарії, Туреччині, Польщі, Чехії. На захист країни він став у грудні 2025 року та проходив службу у лавах 14 бригади «Червона Калина», яка входить до складу 1 корпусу Національної гвардії України «Азов». Воював на Покровському напрямку, був розвідником взводу спеціального призначення. 18 червня 2026 року під час виконання бойового завдання 37-річний військовий загинув поблизу селища Шевченко Покровського району на Донеччині.

«На жаль, він багато чого не встиг у своєму житті. Він був дуже добрим та любив тварин. У нього залишився вірний друг — вівчарка Альфа, яка досі чекає на господаря з війни», — розповіла мати воїна.

Церемонія прощання з Олександром Стецюком відбудеться о 13:00 у стінах Свято-Преображенського кафедрального собору. О 13:50–14:00 траурний кортеж вирушить по вул. Соборній до вул. Київська, повз рідну для воїна школу №29, де з ним зможуть попрощатися однокласники та колеги з підприємства «Вінницяоблводоканал». Містян просять утворити по маршруту живий коридор. Поховання воїна відбудеться о 15:00 у селі Дашківці Вінницького району.