Візит Зеленського до Сербії: що стоїть за першим в історії приїздом президента України до Белграда

Візит президента України Володимира Зеленського до Белграда, що відбувся 7–8 серпня, став першим в історії українсько-сербських відносин. Напередодні офіційної частини сербський лідер Александр Вучич організував для українського гостя неформальну вечерю, а наступного дня пройшли переговори та публічні заходи.

Для Сербії, яка традиційно підтримує тісні зв’язки з Москвою, такий візит є нетиповим. Сам Вучич під час зустрічі наголосив на своєму позитивному ставленні до українського президента. «Ви ніколи не почуєте жодного поганого слова про Сербію від Володимира Зеленського», — заявив він.

Водночас говорити про стратегічне зближення поки зарано. Белград не долучився до санкцій ЄС проти Росії, продовжує купувати російський газ і зберігає прямі авіарейси до Москви. За даними опитувань, позитивне ставлення до Росії зберігають 71% сербів.

Офіційний порядок денний переговорів охоплював європейську інтеграцію, економічне співробітництво, повоєнну відбудову України та зону вільної торгівлі. Однак головний інтерес Києва, ймовірно, пов’язаний із військовими поставками. Сербія виробляє боєприпаси радянських калібрів, які лишаються важливими для українських Сил оборони. Белград офіційно заперечує прямий продаж військової продукції Україні, але схема передбачає продаж цих боєприпасів країнам ЄС, які вже передають їх Україні.

Цей канал може стати особливо важливим після зміни політики Болгарії, новий уряд якої заявив про припинення військової допомоги Україні. Тож однією з ключових цілей візиту могло бути отримання гарантій від Белграда щодо збереження чинної схеми постачання, а за необхідності — її розширення. Показово, що Вучич після зустрічі заявив: до завершення війни спільні проєкти в оборонній сфері розглядатися не будуть.

Візит має й ширше геополітичне значення. Зеленський уже відвідував Вірменію, яка тривалий час вважалася союзником Росії. Тепер він приїхав до Сербії, що також перебуває у сфері російського впливу. Це демонструє: навіть держави, які не розривають зв’язків із Москвою, готові до прямого діалогу з Україною.

Для Сербії візит також має політичну цінність. Країна прагне до членства в ЄС, але відносини з Брюсселем погіршилися через критику демократії та судової системи. Після зміни влади в Угорщині, яка раніше була головним прихильником Сербії в ЄС, Белград шукає нові способи покращити відносини з європейськими столицями. Візит Зеленського дозволяє Сербії показати, що вона не ізолюється від України.

У Сербії значна частина суспільства симпатизує Росії, а незабаром відбудуться вибори. Опозиція вже звинувачує Вучича у відході від традиційної політики: понад сотня проросійських політиків та громадських діячів закликали не допускати візиту. Вучич натомість представляє свій курс як балансування між великими державами.

Отже, візит не означає раптового переходу Сербії на бік України. Белград не приєднався до санкцій, не відмовився від енергетичної співпраці з Москвою і не готовий до повноцінного оборонного партнерства. Проте Київ отримує важливе: збереження каналів постачання боєприпасів, демонстрацію того, що російський вплив на Балканах не є абсолютним, і більше простору для співпраці з Сербією в майбутньому.