135 років Євгену Коновальцю: прах провідника ОУН перепоховають у Києві

У Києві в Патріаршому соборі УГКЦ Воскресіння Христового 14 серпня відбулося вшанування провідника ОУН Євгена Коновальця. Цього дня йому виповнилося б 135 років. Церемонію організували українські військові, які нині боронять країну.

За три дні до того, 11 серпня, на цвинтарі «Кросвейк» у Роттердамі провели урочисту ексгумацію останків Коновальця, якого вбили 1938 року. Побратими поховали його в цинковій труні, сподіваючись, що зі здобуттям незалежності прах провідника повернеться на батьківщину. Тепер це станеться: полковника перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі, а згодом перенесуть до Національного пантеону.

Історик Іван Хома, завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка», наголошує: Коновалець створив унікальну структуру, яка об'єднала галичан і наддніпрянців. «Ніколи Коновалець не приймав рішення авторитарно. В тому його феномен. І тому всі проєкти, які він починав, були успішними», — зазначає дослідник.

За словами науковця, у масовій свідомості Степан Бандера затьмарив Коновальця значною мірою через радянську пропаганду, яка прагнула показати розбрат серед націоналістів. «Коли ми говоримо про українські національно-визвольні змагання, то ієрархію варто вибудовувати так: Коновалець, Мельник, Шухевич, а потім вже Бандера», — пояснює Хома.

Після ексгумації останки провідника направлять на ДНК-експертизу — стандартна світова практика для підтвердження автентичності. У Коновальця не лишилося прямих нащадків: єдиний син Юрій помер у 35 років, не маючи дітей. Однак в Україні, на Жовківщині, живуть онуки його молодшого брата Степана, які можуть стати зразками для порівняння.

Перепоховання об'єднає родину: разом із Коновальцем до Києва перевезуть останки його дружини Ольги (померла 1979 року в Римі) та сина Юрія (помер 1958-го). Раніше, 21 травня, на меморіальному кладовищі вже перепоховали побратима і свояка Коновальця — полковника Андрія Мельника, який одружився з сестрою Ольги Софією.

Євген Коновалець народився в селі Зашків на Львівщині. Не маючи військової освіти, під час Першої світової війни він потрапив у російський полон, а 1917 року втік із Царицина до Києва. Там він сформував курінь Січових стрільців, який став одним із найбоєздатніших підрозділів армії УНР. За два роки колишній лейтенант австро-угорської армії отримав звання полковника.

До кінця життя Коновалець користувався литовським паспортом — Литва, яка боялася і Польщі, і СРСР, вважала українських націоналістів союзниками. Убивство провідника в Роттердамі 23 травня 1938 року приписують агенту НКВС Павлу Судоплатову, який передав Коновальцю бомбу, замасковану під коробку цукерок. Історик Іван Хома зауважує: «Про те, що це був Судоплатов, ми знаємо тільки зі спогадів самого Судоплатова. Ця загадка все-таки залишається».