П'ять років закону про корінні народи: що вдалося і які виклики лишаються

У липні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про корінні народи України». Документ закріпив у правовому полі статус кримських татар, караїмів та кримчаків, гарантував їм додатковий захист у сфері культури, освіти, мови та представництва. Зокрема, саме завдяки закону Меджліс кримськотатарського народу офіційно став представницьким органом.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров зазначає, що документ нарешті визнав корінні народи суб'єктом внутрішньої політики держави. Це дало поштовх для розвитку мови: у 2021 році затвердили алфавіт кримськотатарської латиницею, у 2025-му — правопис. На материковій частині України діє одна кримськотатарська школа, мову викладають факультативно в кількох університетах, зокрема в Києво-Могилянській академії та КНУ імені Шевченка. Також розроблені підручники для молодших класів.

Складніша ситуація з караїмами та кримчаками. Через окупацію Криму та війну точна кількість цих народів невідома — за переписом 2001 року караїмів було 1196, кримчаків — 406. Більшість із них проживає поза підконтрольними Україні територіями, що ускладнює формування представницьких органів. Експерт Центру громадянських свобод В'ячеслав Ліхачов наголошує: на підконтрольній території лишилися лічені родини, тому питання легітимності таких органів залишається відкритим.

Юрист і представник кримчацького народу В'ячеслав Ломброзо закликає не відкладати роботу до деокупації Криму. Він пропонує вже зараз документувати мову, створювати словники, цифрові архіви та залучати громади за кордоном. На його думку, бракує цілісного бачення того, як держава має взаємодіяти з корінними народами.

Народна депутатка Таміла Ташева звертає увагу на механізм консультацій. Хоча закон закріпив право корінних народів на консультації, на практиці цей інструмент застосовують несистемно. Також досі не вирішене питання права на землю — закон не пропонує механізмів його реалізації навіть на підконтрольній території.

Окрема дискусія розгорнулася навколо законопроєкту, який пропонує визнати українців «титульним корінним народом». В'ячеслав Ліхачов вважає, що це не надасть українцям нових прав і суперечитиме Конституції, яка визначає український народ як громадян усіх національностей. Він також зауважує, що закон містить закритий перелік корінних народів, тому інші спільноти, як-от гагаузи, не можуть претендувати на цей статус.

Водночас закон посилює міжнародну підтримку України. Визнання прав корінних народів дозволяє розглядати окупацію Криму як продовження колоніальної політики Росії. За словами Ташевої, понад 160 кримськотатарських політв'язнів потребують швидшої реакції міжнародних механізмів захисту. Закон закладає основу для майбутньої деокупації півострова та відновлення прав корінних народів.