Енергетичне перемир'я: що стоїть за пропозицією США та чому до угоди ще далеко

У понеділок, 14 вересня, президент США Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social повідомив, що Україна відмовилася від ударів по енергетичних об'єктах на території Росії, і Москва нібито дала аналогічну згоду. Зростання світових цін на дизельне паливо він знову пов'язав із російсько-українською війною — саме цим напередодні пояснював свою вимогу до Володимира Зеленського припинити атаки на російські нафтопереробні заводи.

Реакція сторін виявилася стриманою. Москва заяву Трампа поки що жодним чином не прокоментувала, а Зеленський підтвердив лише, що відповідна пропозиція справді є. За його словами, Київ попросив партнерів забезпечити виконання можливої домовленості: якщо вони гарантують реальний намір Росії припинити удари, Україна готова відмовитися від атак у відповідь. Причому не лише по енергетиці — йдеться також про порти, логістику, об'єкти продовольчої інфраструктури та інші критично важливі цілі.

«Є серйозна пропозиція від США щодо взаємного припинення ударів по критично важливій інфраструктурі. Україна готова підтримати деескалацію, якщо Росія припинить наносити удари по енергетиці», — сказав Зеленський.

Що остаточної угоди немає, підтвердив і кореспондент Financial Times Крістофер Міллер. За його словами, Трамп, імовірно, поспішив оголосити про досягнуту домовленість. «За моїми даними від людей, пов'язаних із Києвом, це питання перебуває на стадії опрацювання, але вони застерігають, що остаточної угоди поки що немає. Деталі поки що неясні, але подробиці з'являться пізніше», — написав журналіст.

Уже вранці 15 вересня стало очевидно, що про реальне енергетичне перемир'я говорити передчасно: атакували НПЗ у Сизрані та Таганрозі, у Києві під удар потрапили три АЗС, а російські війська продовжили бити по портовій інфраструктурі Одеської області та залізниці.

Політолог Володимир Фесенко нагадує, що подібна ситуація вже була в березні минулого року: тоді американська сторона теж оголосила про домовленості щодо припинення ударів по енергетиці, Держдепартамент США підтвердив угоду, але швидко з'ясувалося, що з Росією узгодили одні умови, а з Україною — інші, і механізм відразу перестав працювати. «Тут не можна покладатися лише на політичну згоду... необхідні узгодження та визнання тих об'єктів, переліку об'єктів, по яких не можна завдавати ударів. Ось що потрібно», — зазначив він.

За словами Фесенка, розвиток подій можливий за кількома сценаріями. Перший: США паралельно домовляються і з Росією, і з Україною, але умови мають однаково визнати обидві сторони — Київ офіційно погоджується з переліком російських об'єктів, виведених з-під ударів, а Москва визнає аналогічний український перелік. Другий варіант може реалізуватися наступного тижня — після виборів до Держдуми РФ, коли сторони перейдуть до тристоронніх переговорів і узгодять єдиний документ із конкретними зобов'язаннями. Не виключений і третій: домовитися не вдасться взагалі, і Москва заявить, що це Трамп звертається до України, тож нехай тиснуть на Київ, а вона нібито ні до чого.

Навіть якщо угоду вдасться укласти, вона може виявитися тимчасовою — і діяти лише до 3 листопада, коли у США відбудуться вибори до Конгресу. На думку Фесенка, зараз така домовленість потрібна насамперед Трампу, якого хвилює не стільки припинення війни, скільки можливість вплинути на вартість пального у США, де зараз рекордні ціни на дизель — понад 6 доларів за галон. «Росіяни можуть піти назустріч, домовитися, погодитися, але це діятиме до 3 листопада. А потім росіяни скажуть, вигадають якийсь привід, звинувачуватимуть нас, що ми там щось не виконуємо. І відновлять удари по нашій енергетиці. Бо для них удари по українській енергетиці — це головна складова їхньої зимової військової кампанії», — підкреслює політолог.

Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко додає: щоб перемир'я справді запрацювало, потрібні чіткі гарантії, механізм моніторингу та конкретний перелік об'єктів, які сторони зобов'язуються не атакувати. Інакше Росія зможе по-різному тлумачити саме поняття енергетичної інфраструктури — наприклад, наполягати, що НПЗ належать до заборонених цілей, а удари по АЗС нібито допустимі. Гарантом виконання домовленостей мають виступити США.

«А до переліку цілей, який має вказати Україна, входить уся енергетична інфраструктура, а також інфраструктура, пов'язана із життєзабезпеченням країни, а не лише АЗС. Сюди ж входять продовольчі склади, а також усі пункти реалізації продукції для населення — різні магазини, ТРЦ та багато іншого», — коментує експерт.

Без офіційних переговорів і чіткого списку об'єктів, на думку Омельченка, будь-які заяви про перемир'я втрачають практичний сенс. «Ось я думаю, що в цій заяві Трампа простежується мета Росії не стільки в перемир'ї, скільки в тому, щоб через Трампа змусити Україну не обстрілювати російські НПЗ... І ці заяви про перемир'я без підтвердження сторін — це політична гра, без конкретних кроків», — підкреслює він.

Отже, поки що йдеться радше про намір, аніж про домовленість. Чи перетвориться він на реальне припинення ударів по енергетиці — залежатиме від того, чи зможуть сторони узгодити спільні правила та хто гарантує їх виконання. Для громад це питання цілком практичне: від нього залежить, чи буде світло й тепло взимку.