Удари по нафті й газу: як енергетична війна змінює життя людей обабіч кордону

Останніми тижнями Росія перейшла до безперервних атак на українські міста та інфраструктуру — ракетами й безпілотниками, вдень і вночі. Усе частіше застосовують реактивні дрони, які летять значно швидше за попередні моделі. Серед цілей ударів опинилися й автозаправні станції: на думку аналітиків, так Кремль намагається тиснути на повсякденне життя українців, сіяти страх і деморалізувати людей.

У відповідь Україна нарощує атаки на російську нафтову інфраструктуру. Наслідки цієї кампанії вже відчутні: Москва майже повністю заборонила експорт нафтопродуктів і почала імпортувати бензин. Проблеми з постачанням пального виникли в низці російських регіонів, а також в окупованому Криму.

Окремим важливим епізодом стала атака 9 вересня. Українські безпілотники подолали близько 3000 км російського повітряного простору й дісталися Ямало-Ненецького округу в Західному Сибіру — ключового району видобутку та переробки газу. Пошкодження Новоуренгойського та Пуровського заводів, за оцінками, не були критичними, але сам факт удару має ширше значення.

"Величезні розміри російської географії більше не є захистом навіть для її найвіддаленіших районів видобутку та переробки нафти й газу", — зазначає автор публікації.

Раніше українські удари переважно охоплювали західну частину Росії, де зосереджена значна частина нафтопереробних заводів, сховищ і трубопроводів. Тепер під загрозою опинилися й арктичні газові об'єкти, зокрема масштабні проєкти скрапленого газу на Ямалі, які забезпечують понад 60% російського експорту СПГ.

На цьому тлі особливої ваги набуває попередження президента України Володимира Зеленського щодо польотів над Росією. У зверненні 1 вересня він сказав: "Сьогодні ми хочемо попередити кожну авіакомпанію, яка використовує повітряний простір Росії, кожного страховика, усіх, хто досі користується ключовими російськими аеропортами: російське небо стає абсолютно небезпечним".

Після початку повномасштабної війни західні авіакомпанії припинили польоти через російський повітряний простір, але перевізники з Азії, Близького Сходу та деяких інших регіонів цими маршрутами користуються досі. Дальня атака по об'єкту в Сибіру показала, наскільки глибоко можуть проникати українські безпілотники, і що небезпечним російське небо стає не лише поблизу українського кордону.

Ще один можливий наслідок нової дальності ударів — загроза російській енергосистемі. Досі Київ здебільшого бив по об'єктах, пов'язаних із доходами Росії від експорту енергоносіїв, тоді як російські війська систематично атакували українську енергетику. Тепер ситуація може змінитися.

"Пересічні росіяни незабаром можуть почати розділяти страждання своїх українських колег", — резюмує автор.

Тим часом українські атаки цього місяця змусили нафтопереробні заводи "Роснефти" в Сизрані та Саратові зупинити роботу після серйозних пошкоджень обладнання. Це може поглибити дефіцит пального в Росії, яка вже обмежила експорт бензину, дизелю та авіаційного палива.