У Голосієві знайшли стародавній некрополь із несподіваними жіночими прикрасами

Науковці Інституту археології НАН України разом із колегами з Національного музею історії України, студентами Київського університету та волонтерами провели розкопки Голосіївського курганного могильника. Цей некрополь виявили ще у 2008 році, але перші стаціонарні дослідження відбулися лише у 2025-му. Тоді вчені підтвердили, що кургани належать до часів Київської Русі, проте одне з поховань виявилося кенотафом — символічною могилою без останків.

Цьогоріч роботи зосередили на двох найбільших насипах першої групи. Загальна площа розкопок склала 233 квадратні метри. У курганах та рівчаках знайшли залишки тризни — деревне вугілля та фрагменти кераміки, а також два скупчення обпаленої деревини, які могли бути ритуальними вогнищами. Крім того, у передматериковому шарі виявили крем’яні знаряддя палеолітичної доби.

У центрі кожного кургану археологи розкопали по одному чоловічому похованню. Померлих поклали головою на захід у дерев’яних трунах, від яких лишилися лише залізні цвяхи. Жодних особистих речей біля кістяків не було — це відповідає християнській традиції. Однак несподіванкою стала знахідка неподалік: «На рівні підошви кургану 2 та в засипці могильної ями виявлено цілу серію жіночих прикрас: 11 бронзових підвісок-лунниць і два семилопатевих скроневих кільця», — повідомили в Інституті археології.

Науковці пояснюють, що з огляду на стать похованого та місце розташування прикрас, їх слід розцінювати як «посмертні дари». Це свідчить про змішання християнських і язичницьких обрядів навіть поблизу Києва в XII столітті.

Завдяки аналізу кераміки вдалося точно датувати пам’ятку — XII століття. Це підтверджує, що курганний обряд поховання зберігався ще довго після поширення християнства. Дослідники припускають, що могильник належав сільським жителям київської округи, хоча пов’язати його з конкретним поселенням поки не вдалося. Семилопатеві скроневі кільця традиційно вважають етнічною ознакою племені в’ятичів, тому остаточні висновки про походження похованих можуть дати майбутні краніологічні та ДНК-дослідження.