ГУР: новий наступ на Київщину чи Чернігівщину можливий у лютому 2027 року

·406 слівредакція
ГУР: новий наступ на Київщину чи Чернігівщину можливий у лютому 2027 року

Росія може спробувати новий наступ на Київську чи Чернігівську область, але лише після проведення мобілізації. За оцінками військової розвідки, ударне угруповання ворог зможе сформувати орієнтовно у лютому 2027 року.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України розповіли, за яких умов Росія може розпочати нову наступальну операцію на північних рубежах. Заступник начальника ГУР генерал-майор Вадим Скібіцький зазначив, що ключовим чинником стане мобілізація в РФ, а її оголошення, найімовірніше, відбудеться після виборів.

Скібіцький пояснив, що приховано провести мобілізацію неможливо — її видадуть розвідувальні ознаки та індикатори. Він нагадав, що указ про мобілізацію в Росії чинний ще з 2022 року, тож юридично ворог готовий до таких заходів. До виборів російське керівництво, ймовірно, намагатиметься демонструвати результати на тих ділянках фронту, де це можливо, а вже після — може ухвалити рішення про нову хвилю призову.

За словами представника ГУР, досвід попередньої мобілізації показує, що росіянам знадобилося кілька місяців, аби підготувати боєздатні підрозділи. Часткову мобілізацію вони оголосили у жовтні 2022 року, а перші мобілізовані потрапили на фронт уже в грудні того ж року, основна ж маса — у січні 2023-го.

Скібіцький припустив, що якщо нова хвиля мобілізації розпочнеться цього року, потужне ударне угруповання ворог може зібрати ближче до лютого наступного року. Він не виключив, що російське командування обере саме цей час, зважаючи на символічні дати, до яких прихильний Путін. Водночас остаточні терміни залежатимуть від масштабів мобілізації та рішення про її проведення загалом.

У розвідці зазначають, що теоретично наступ на півночі можливий і цього року, однак наразі для цього немає ані військ, ані індикаторів підготовки. Окремо нагадали, що з 2022 року Росія використовувала територію Білорусі для атак на Чернігівщину та Київщину: білоруські аеродроми приймали російську авіацію, а обстріли велися з білоруського боку. Хоча офіційний Мінськ заперечує участь своїх військових у бойових діях, Білорусь фактично залишається тилом для російської армії, надаючи інфраструктуру та логістичну підтримку.

Таким чином, безпекова ситуація на північних кордонах України залишається напруженою, і її розвиток напряму залежатиме від внутрішньополітичних рішень у Росії після виборів.

Читайте також