У Києві перепоховали Євгена Коновальця: подробиці церемонії

У столиці відбулася церемонія перепоховання Євгена Коновальця — полковника Армії УНР, командира Січових стрільців та першого голови Організації українських націоналістів. Участь у заході взяли президент Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Сергій Корецький, керівник Офісу президента Кирило Буданов, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, члени уряду та військове командування.

Під час виступу президент подякував усім, хто десятиліттями зберігав пам'ять про Коновальця та домагався повернення його останків в Україну. За словами Зеленського, нині країна має змогу продовжити справу попередніх поколінь.

Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров розповів про результати дослідження останків після їхнього повернення до Києва. За його словами, фахівці провели КТ та МРТ — результати останнього підтвердили наявність кістяка. Тепер останки планують зібрати.

Алфьоров також нагадав обставини загибелі Коновальця: 23 травня 1938 року в Роттердамі його вбив радянський агент Павло Судоплатов, передавши вибуховий пристрій, замаскований під подарунок. Поховали Коновальця на кладовищі «Кросвейк» у дерев'яній труні з металевою вставкою з віконцем.

Ексгумацію останків у Роттердамі провели 11 серпня 2026 року. Координацією займалися Офіс президента, МЗС та Український інститут національної пам'яті. 13 серпня прах доправили в Україну, а 15 серпня в Києві відбулася заупокійна служба.

Нинішнє поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі вважають тимчасовим. Раніше Кирило Буданов повідомляв, що останки планують перенести до Українського національного пантеону — окремого меморіального простору для вшанування видатних українців. Однак остаточної концепції пантеону ще немає: триває дискусія щодо його розташування, критеріїв відбору постатей та архітектурного оформлення.

Історик і народний депутат Володимир В'ятрович підтримує ідею пантеону, але не вважає, що він має бути на території військового меморіального кладовища. Архітектор Іван Щурко також схвалює створення пантеону, проте радить не поспішати та провести широке обговорення.

Перепоховання Коновальця відбулося невдовзі після повернення в Україну останків його соратника Андрія Мельника — наступника на чолі ОУН. Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали на тому ж кладовищі 25 травня. Ці події стали частиною ширшого процесу повернення поховань діячів українського визвольного руху з-за кордону.