Каштани у Києві гинуть через міль: еколог пояснив, чим їх замінити

Щоліта київські каштани передчасно жовтіють і засихають через каштанову мінуючу міль. Ефективних і доступних методів масового порятунку дерев немає, тому фахівці радять звернути увагу на альтернативні породи.
У Києві вже кілька років поспіль спостерігається одна й та сама картина: у розпал літа каштани втрачають листя та сохнуть. Причина — каштанова мінуюча міль, активність якої припадає на червень-липень. Личинки шкідника виїдають листову пластину зсередини, позбавляючи дерево поживних речовин, а спека лише прискорює процес.
За словами першого заступника голови Державної екологічної інспекції України Дмитра Заруби, у більшості випадків саме міль, а не погода, винна у погіршенні стану дерев. "Міль поступово виїдає листя, і через певний час воно втрачає свої властивості та починає сохнути. Велика спека теж може впливати на стан дерев, але в більшості те, що ми бачимо по Києву, – це все ж таки дія мінуючої молі", – пояснив експерт.
Дієвих і доступних методів масового захисту каштанів у місті наразі немає. Зовнішня хімічна обробка заборонена санітарними правилами, а вакцинація є надто дорогою. Як зазначив Дмитро Заруба, одна доза вакцини коштує близько 50 євро, тож обробити всі дерева неможливо. Тому фахівці схиляються до поступової заміни каштанів на інші породи.
Експерт нагадав, що каштани не є рідними для столиці, на відміну від дубів і кленів. Натомість платани вже добре прижилися в Києві: наприклад, на Голосіївському проспекті чверть дерев – це платани, які виросли до 10 метрів. У Європі, зокрема в Римі, цілі вулиці засаджені цими деревами. Платани мають велике листя, подібне до каштанового, можуть жити понад дві тисячі років і досягати 50 метрів у висоту.
Окрема проблема – центральні магістралі, як-от Хрещатик, де кореневій системі заважає бетон під землею та протиожеледна сіль узимку. Для таких ділянок Дмитро Заруба радить розглядати висадку посухостійких рослин або використання кадок із автоматичним поливом.
Водночас у Києві вже застосовують феромонні пастки для зменшення чисельності молі. У "Київзеленбуді" зазначають, що цей екологічний метод дає накопичувальний ефект і потребує системної роботи протягом кількох сезонів, однак кількість шкідників у деяких районах уже почала знижуватися.
Читайте також
Ще в розділі «Новини»
- У Києві біля метро «Палац Україна» автомобіль влетів у терасу ресторану
- Спека в Києві послабне: 18 серпня очікуються грози, град і шквали
- ДТП біля «Палацу Україна»: автомобіль влетів у літню терасу ресторану
- У липні Київ очистили від понад 1,2 тисячі незаконних вивісок
- Квіти в Києві: чому Don Pion став синонімом букета






