Кремль назвав умови припинення ударів по енергетиці: що це означає для України

15 вересня на брифінгу в Кремлі речник російського президента Дмитро Пєсков прокоментував ідею взаємного припинення ударів по енергетичних об'єктах України та Росії. Він назвав цю пропозицію "дуже хорошою ідеєю", але одразу додав, що зупинки ударів по нафтопереробних підприємствах та інших енергетичних об'єктах буде замало для розв'язання проблем на світовому ринку пального.

За словами Пєскова, необхідно забезпечити безпеку комерційного судноплавства й навігації, зокрема для нафтових танкерів. "Київський режим досі не продемонстрував жодної схильності гарантувати таку безпеку", — заявив він.

Окрім того, Москва висунула вимоги й до Заходу: наполягає на повному скасуванні міжнародних санкцій проти російських енергоносіїв та компаній сектора. "Ці незаконні обмеження на постачання енергоресурсів мають бути зняті зі всіх постачальників, якщо західний світ дійсно зацікавлений у стабілізації світового ринку", — сказав речник Кремля. На думку Москви, саме ці кроки мають збільшити пропозицію на світовому ринку та знизити ціни на пальне.

Пєсков також повідомив, що Росія продовжить контакти зі США щодо пропозиції Дональда Трампа. 13 вересня президент США закликав Володимира Зеленського припинити удари по російській нафтовій та дизельній інфраструктурі, зауваживши, що Україна може атакувати інші цілі. А вже 14 вересня Трамп написав у Truth Social, що "Україна погодилася не бити по російських енергетичних цілях".

Утім, після цієї заяви формулювання сторін розійшлися: у Москві підтримали саму ідею, а в Києві наголосили, що остаточної домовленості наразі немає. Того ж дня Володимир Зеленський заявив, що Україна готова підтримати деескалацію, якщо американські партнери зможуть забезпечити реальну готовність Росії припинити удари. "Якщо це може стати першим деескалаційним кроком, кроком до припинення російських ударів по нашій критичній інфраструктурі та наших ударів у відповідь, Україна готова підтримати деескалацію", — сказав президент.

Водночас Зеленський наголосив, що Київ не переконаний у готовності Росії дотримуватися будь-якої домовленості. За його словами, потенційне перемир'я має бути надійним, довгостроковим і таким, що реально вплине на життя людей. Україна також очікує від партнерів конкретики щодо механізму контролю за виконанням домовленостей.

Поки що підтвердженої повноцінної угоди між Україною та Росією про припинення ударів по енергетиці немає. Паралельно Україна продовжує санкційний тиск: 13 вересня Зеленський підписав укази про санкції проти 20 суден російського тіньового флоту, які, за даними української влади, використовуються для експорту російської нафти, нафтопродуктів і зрідженого газу.

Тим часом переговори про можливе припинення ударів тривають, але, за наявною інформацією, Володимир Путін не хоче укладати енергетичне перемир'я до зими, розраховуючи посилити тиск на Київ ударами по енергетичній інфраструктурі та використати зимовий період для поступок у майбутніх домовленостях. Того ж дня глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що війна проти України нібито могла завершитися ще рік тому, якби США виконували домовленості, досягнуті на зустрічі Трампа та Путіна на Алясці.

Для громад України ця тема має цілком практичний вимір: від неї залежить, чи буде зима зі світлом і теплом. Поки офіційного енергетичного перемир'я немає, людям варто виходити з того, що ризики для інфраструктури зберігаються, а про будь-які домовленості можна буде говорити лише після підтвердження обома сторонами.