Ексголова Агентства відновлення: Київ готовий до зими приблизно на 40%

Про це Сергій Сухомлин розповів під час заходу LB.ua. За його словами, захист київських електропідстанцій стартував ще на початку травня, і зараз ці роботи виконані приблизно на 80%. Завершити їх планують до кінця вересня.

Окремо Агентство відновлення зводить захист на великих підстанціях. У мирні часи такі об'єкти будували б близько двох років, а тепер їх намагаються закінчити приблизно за пів року — тобто восени. Урядове доручення охоплює кілька десятків об'єктів, ще стільки ж споруджує місто.

Паралельно в столиці хочуть створити 520 МВт потужностей для теплозабезпечення. Частина з них працюватиме разом із ТЕЦ-5 і ТЕЦ-4 та в разі аварій подаватиме тепло на Русанівку й Березняки.

«Вони будуються напівпідземні, з другим рівнем захисту», — каже Сухомлин. За його словами, ці об'єкти мають бути готові орієнтовно у грудні.

Водночас Сухомлин вважає, що саме Київ може виявитися найменш підготовленим до зими. Коли в лютому почали розробляти плани стійкості, столиця мала найнижчу вихідну готовність серед великих міст: Харків — 51%, Чернігів — 24%, а Київ — лише 1,5%.

«Зараз не можу точно сказати», — відповів він на запитання про актуальний рівень готовності й додав, що оцінює його приблизно у 40%. При цьому захист електропідстанцій у місті вже сягнув майже 80%. Як приклад Сухомлин навів Харків, який узимку після російських атак зумів за чотири години перемкнути місто й відновити подачу тепла.

«Сьогодні в Києві найскладніша ситуація», — додав він.

Сухомлин не поділяє підходу, за якого головним рішенням має стати відновлення великих ТЕЦ. На його думку, це значний ресурс, який залишається вразливим до ударів. Натомість він пропонує розвивати децентралізовану систему теплозабезпечення з меншими захищеними об'єктами.

«Ставив би напівпідземні котельні, які ми сьогодні будуємо: від 40 МВт найменша, найбільша — 120 МВт», — сказав він.

Розміщення об'єктів частково під землею, за його словами, знижує ризик ураження. Сухомлин вважає, що за чотири роки Україна могла б здійснити масштабний перехід до такої системи, і це було б економічно вигідніше.

Серед міст із відносно високою готовністю до зимових викликів він назвав Вінницю, Хмельницький, Харків і Кривий Ріг.

Окремо Сухомлин наголосив на потребі захистити об'єкти водопостачання та водовідведення. Від них залежить не лише доступ людей до води, а й теплозабезпечення міст. Повністю вберегти очисні споруди від ударів неможливо, але можна подбати про окремі ключові елементи інфраструктури, зокрема ті, що мають другий рівень захисту. Такі рішення вже впроваджують у Кривому Розі, Дніпрі та інших містах.

Серед найбільших ризиків він назвав ураження каналізаційних насосних станцій. Їхнє знищення може спричинити масштабні екологічні наслідки, якщо стоки потраплять у Дніпро. Крім того, пошкодження таких станцій змусить повністю відключити водопостачання міста, а це позначиться і на роботі системи теплозабезпечення.

«Електроенергія дуже важлива, але вода — номер один по всіх українських містах, тим більше таких великих, як Київ», — наголосив він. Захист водної інфраструктури, за його словами, передбачений планами стійкості, зокрема триває робота над мобільними станціями водопостачання.

Отже, попри помітний поступ у захисті електропідстанцій, ключові питання підготовки столиці до зими — теплозабезпечення Лівого берега та захист водної інфраструктури — залишаються відкритими. Частину нових потужностей обіцяють запустити лише в грудні, тож остаточна готовність міста стане зрозумілою ближче до початку опалювального сезону.