Сухомлин: Київ готовий до зими приблизно на 40%, Лівому берегу буде найскладніше

Про готовність Києва до зими та про те, як готуються інші міста, Сергій Сухомлин розповів під час заходу LB.ua. За його словами, роботи із захисту київських електропідстанцій стартували на початку травня і зараз виконані приблизно на 80%. Завершити їх планують до кінця вересня.

Окремо Агентство відновлення зводить захист на великих підстанціях. У мирний час такі об'єкти будували б близько двох років, а тепер намагаються вкластися приблизно в пів року — тобто до осені. Урядове доручення охоплює кілька десятків об'єктів, ще стільки ж споруджує місто.

Паралельно у столиці створюють 520 МВт потужностей для теплозабезпечення. Частина з них працюватиме разом із ТЕЦ-5 і ТЕЦ-4 та подаватиме тепло в Русанівку й на Березняки на випадок аварій. «Вони будуються напівпідземні, з другим рівнем захисту», — пояснив Сухомлин. За його оцінкою, ці об'єкти мають бути готові орієнтовно в грудні.

Водночас Сухомлин припускає, що саме Київ може виявитися найменш підготовленим до зими. Коли в лютому почали розробляти плани стійкості, вихідна готовність столиці була найнижчою серед великих міст: Харків — 51%, Чернігів — 24%, Київ — лише 1,5%. На запитання про актуальний рівень він відповів: «Зараз не можу точно сказати», — і додав, що оцінює його приблизно у 40%. Водночас захист електропідстанцій у місті вже сягнув майже 80%. Як приклад Сухомлин навів Харків, який минулої зими після російських атак зумів за чотири години перемкнути місто й відновити подачу тепла. «Сьогодні в Києві найскладніша ситуація», — зазначив він.

Підхід, за якого головна ставка робиться на відновлення великих ТЕЦ, Сухомлин не поділяє: це значний ресурс, який залишається вразливим до ударів. Натомість він пропонує розвивати децентралізоване теплозабезпечення з меншими захищеними об'єктами. «Ставив би напівпідземні котельні, які ми сьогодні будуємо: від 40 МВт найменша, найбільша — 120 МВт», — сказав він. Розташування частково під землею, на його думку, знижує ризик ураження, а масштабний перехід до такої системи Україна могла б здійснити за чотири роки і це було б економічно вигідніше.

Серед міст із відносно високою готовністю до зимових викликів Сухомлин назвав Вінницю, Хмельницький, Харків і Кривий Ріг.

Окремо він наголосив на потребі захистити об'єкти водопостачання та водовідведення, адже від них залежить не лише доступ людей до води, а й теплозабезпечення міст. Повністю захистити очисні споруди від ударів неможливо, але можна подбати про ключові елементи інфраструктури, зокрема ті, що мають другий рівень захисту. Такі рішення вже впроваджують у Кривому Розі, Дніпрі та інших містах.

Найбільшим ризиком Сухомлин вважає ураження каналізаційних насосних станцій. Їхнє знищення може мати масштабні екологічні наслідки, якщо стоки потраплять у Дніпро, а пошкодження змусить повністю відключити водопостачання міста, що позначиться і на роботі системи теплозабезпечення. «Електроенергія дуже важлива, але вода — номер один по всіх українських містах, тим більше таких великих, як Київ», — підкреслив він. Захист водної інфраструктури передбачений планами стійкості, зокрема триває робота над мобільними станціями водопостачання.

Отже, ключові дати для столиці — кінець вересня, коли мають завершити захист підстанцій, і грудень, коли очікують на нові потужності для теплозабезпечення. До того часу питання готовності Києва до зими залишається відкритим, а найбільша увага — до Лівого берега та до захисту водної інфраструктури.