У Києві поступово відкривають пам'ятники: що змінилося за чотири роки війни

У 2022 році в Києві тимчасовими захисними конструкціями укрили 18 пам'ятників. Для цього використовували будівельні щити, риштування, технічний текстиль, маскувальну тканину та мішки з піском. Роботи виконували спільно міська влада, балансоутримувачі, волонтери, благодійники та фахівці Київського науково-методичного центру. Це було швидке рішення, покликане зменшити ризик пошкодження монументів уламками та вибуховою хвилею.

Нині частину конструкцій демонтують. У КМДА пояснюють: за понад чотири роки змінився характер російських атак. Балістичні ракети та інші потужні засоби ураження здатні руйнувати навіть залізобетон, тож захисні споруди вже не дають належного рівня безпеки, а під час сильної вибухової хвилі самі можуть завдати пам'ятнику додаткових пошкоджень.

Друга причина — тривала ізоляція. Під укриттями накопичується волога, погіршується вентиляція, руйнуються мішки з піском, що може призводити до грибка та біологічних уражень. Найуразливіші — мармур та інші природні матеріали. До того ж демонтаж потрібен, щоб повноцінно обстежити пам'ятники та провести профілактичні й реставраційні роботи.

У місті вже відкрили пам'ятники княгині Ользі та Григорію Сковороді. Біля пам'ятника Миколі Лисенку завершили очищення та необхідні роботи. Після обстеження конструкції біля Сковороди вирішили не повертати, хоча це рішення можуть переглянути, якщо безпекова ситуація зміниться. Натомість пам'ятник святому князю Володимиру на Володимирській гірці досі залишається під захистом: там виявили корозію та пошкодження окремих деталей, тож монумент потребує додаткового обстеження і реставрації.

Повного захисту укриття не гарантують, але в окремих випадках зменшити наслідки атаки вони можуть. У Департаменті охорони культурної спадщини наводять приклад пам'ятника Михайлу Грушевському на Володимирській вулиці: під час однієї з атак захисне риштування, за оцінкою фахівців, мінімізувало вплив уламків і вибухової хвилі та не допустило прямого пошкодження монумента. Водночас універсальних конструкцій, які гарантували б збереження пам'ятника під час ракетної чи дронової атаки, наразі немає.

Паралельно місто застосовує й інші способи збереження. Один із них — цифрова фіксація: 3D-сканування, фотограмметрія, лазерне сканування, архітектурні обміри та детальна фотофіксація. Якщо об'єкт буде пошкоджено або втрачено, така документація може стати основою для його реставрації, реконструкції чи відтворення. Повну цифрову документацію за допомогою 3D-сканування вже зробили для Колони Магдебурзького права, інші пам'ятки оцифровують у міру можливостей і фінансування.

Отже, захисні конструкції, встановлені у 2022 році, в окремих випадках справді допомогли вберегти пам'ятники, але від потужних атак вони не рятують, а тривале перебування під ними може шкодити монументам. Тому для кожного об'єкта рішення ухвалюють окремо: конструкції можуть залишити, модернізувати або демонтувати. У КМДА наголошують, що для збереження пам'ятників важливі не лише укриття, а й регулярні обстеження, реставрація, оцінка ризиків та цифрова фіксація.