Як київський будинок пережив цілодобовий блекаут: ліфти, вода і тепло працювали

У 35-річній багатоповерхівці на два під'їзди (18 і 14 поверхів) мешканці понад рік поетапно будували власну енергосистему. Як розповіла голова ОСББ Юлія Бородіна, головною проблемою стало те, що в будинку старого проєкту насоси води розташовані не всередині, а в центральному тепловому пункті, який обслуговує одразу кілька будинків. Тож заживити його самостійно неможливо.

Першим кроком стало будівництво окремої насосної станції біля будинку. Інженери спроєктували її з нуля, а мешканці знайшли місце та профінансували роботи. Малопотужний насос (2-5 кВт) вмикається лише тоді, коли зникає живлення центрального, і докачує воду до верхніх поверхів. На першому етапі також заживили два малі пасажирські ліфти — для цього придбали два інвертори по 12 кВт та близько 40 кВт акумуляторів. Цього вистачало на 5-7 годин автономної роботи.

Згодом систему розширили. Тепер у будинку працює кілька окремих енергетичних вузлів: у першій щитовій — три інвертори по 12 кВт і акумулятори на понад 100 кВт, у другій — окрема система на 15 кВт з акумуляторами на 36-40 кВт, у підвалі — невеликий автономний контур, а на даху встановлені сонячні панелі потужністю 20-25 кВт. За розрахунками, така система здатна тримати будинок автономно 15-20 годин. Минулої зими, коли світла не було добу, вдалося протриматися близько 14 годин — мешканці свідомо економили: вимикали ліфти за графіком і відключали опалення, якщо на вулиці було не надто холодно.

Додатково у будинку встановили два генератори. Їхнє завдання — не живити ліфти чи насоси напряму, а підзаряджати інвертори та акумулятори, коли вони сідають. Скільки протримається система, залежить від наявності пального.

Перший внесок на насосну станцію, ліфти та переврізку опалення мешканці зібрали менш ніж за півтора місяця — приблизно 1200-1300 гривень з квартири. Суму рахували за площею, сплачувати можна було частинами до трьох місяців. За трикімнатну квартиру виходило близько 7 тисяч гривень.

Далі до фінансування долучилося місто: будинок узяв участь у програмі співфінансування 70/30 (частина інверторів і сонячних панелей), отримав інвертори за окремою міською програмою та 300 тисяч гривень додатково. Решту мешканці докуповують самостійно.

Базовий тариф на утримання будинку — 12 гривень за квадратний метр. Періодично виникають цільові збори, наприклад, на утеплення фасадів (майже два роки платили по 6 гривень за метр) чи відновлення протипожежної системи. Частину витрат покриває оренда: два дахи здають під розважальні локації, а місця під вивіски приносять додатково 5-6 гривень з квадратного метра.

Як зізнається Юлія Бородіна, найдорожчим проєктом виявилося не електрика, а утеплення фасадів — понад 25 поверхонь робили поступово з 2017 року. На сьогодні воно завершене, і подальші збори на автономність мешканці сприймають як простіші завдання. У дворі будинку також облаштовані квітники з трояндами, а вночі власна система живлення підсвічує навіть дах.