Росія посилює удари, але її власні проблеми зростають — підсумки літа

Міжнародний політичний сезон розпочався із зустрічей міністрів фінансів G20 та лідерів ШОС у Бішкеку, які окреслили ключові тенденції. За даними ООН, липень 2026 року став найкривавішим місяцем для цивільного населення України з весни 2022 року. Лише в Києві за липень–серпень російські війська вбили 81 людину та поранили понад 300. В околицях столиці, зокрема у Вишневому, Капітанівці та Милі, загинули ще щонайменше 71 людина, близько 180 отримали поранення.

Основну загрозу становлять ракети та далекобійні дрони, які вражають цілі в глибокому тилу. На фронті та в прифронтовій зоні головною проблемою залишаються керовані авіабомби. Ці втрати є прямим наслідком затримок із передачею систем протиповітряної оборони та недостатньої допомоги далекобійними засобами. Кожен такий збій у підтримці партнерів обчислюється людськими життями, які можна прогнозувати.

Війна триває, і Росія, за оцінками експертів, намагається зосередити зусилля на Донбасі, прагнучи захопити Лиман, Слов'янськ, Краматорськ та Дружківку. Однак її армія стикається з дефіцитом ресурсів: без додаткової мобілізації наступальні дії можуть затягнутися, що загрожує економічними труднощами та внутрішньою нестабільністю. Водночас Кремль уникає відкритої мобілізації, що створює замкнене коло.

В економіці Росії накопичуються проблеми: удари по нафтопереробних заводах спричинили хронічну бензинову кризу, а атаки на морську логістику в Чорному та Азовському морях загрожують скороченням посівних площ. Зростання цін на пальне підштовхує інфляцію, а з жовтня очікується підвищення тарифів і зборів. Державний борг зростає, резерви тануть, а бізнес демонструє занепокоєння.

В Україні, попри складну ситуацію, вдалося уникнути дефіциту продовольства. На підконтрольних територіях буде вирощено достатньо продуктів для забезпечення понад 80 мільйонів людей. Спостерігаються лише тимчасові логістичні збої, які бізнес швидко долає. Уряд анонсував заморожування більшості видатків, окрім соціальних, що може призвести до тимчасової відмови від програм розвитку.

Західні партнери поступово посилюють риторику щодо Росії. Німеччина після інциденту з дроном у Лейпцигу поклала провину на Москву та оголосила про висилку «Російського дому». Водночас у Європі зростають ризики зміни підходу до підтримки України через виборчі цикли, зокрема у Франції, де лідирує Марін Ле Пен.

Попри всі труднощі, підстав для найгірших сценаріїв немає. Росія завдає болючих ударів, але й сама отримує дедалі відчутнішу відповідь. Імовірність деескалації, принаймні на окремих напрямках, залишається. Важливо не піддаватися паніці, тверезо оцінювати ситуацію та готуватися до можливих викликів, зокрема до складної зими, але без зайвого фанатизму.