У Лондоні уточнили підписи до експонатів із Києво-Печерської лаври

Про це в етері Радіо Культура розповів заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Костянтин Крайній.

За його словами, українські представники отримали доступ до експозиції музею Вікторії та Альберта й побачили на музейних етикетках формулювання, які пов'язували ці предмети з «Російською імперією» та називали їх «дарунком імператриці Катерини II».

Українські дослідники вивчили походження експонатів і з'ясували: згадка про Катерину II стосувалася лише часу виготовлення речей. Самі ж предмети створили українські майстри для Києво-Печерської лаври, а гроші на їхнє виготовлення дали українські ктитори. Після цього дослідження музей оновив супровідну інформацію до експонатів.

Крайній зазначив, що українська сторона хотіла б повернути ці пам'ятки до Києва після завершення війни, утім наразі цей процес ускладнений юридичною ситуацією.

За словами науковця, зміна підписів — лише частина ширшого процесу деколонізації музейних колекцій. Він наголосив, що важливо досліджувати походження предметів і пояснювати їхній український контекст.

«Це така довга розмова про те, як протягом століть українське мистецтво не могло презентуватися як українська культура, українська нація», — сказав Крайній.

Чотирнадцятого вересня в музеї Вікторії та Альберта відкрилася виставка «Сакральні скарби з Києва». Уперше у Великій Британії на ній показали сім предметів із фондової колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» — серед них ікона, напрестольний хрест, потир, дарохранительниця та Євангеліє. Крім того, у колекції музею зберігаються дві пари срібних позолочених царських врат із храмів Лаври — Хрестовоздвиженської церкви та церкви Різдва Богородиці.

До відкриття виставки долучилася міністерка культури Тетяна Бережна.

«Представлення сакральних скарбів Києво-Печерської лаври у V&A демонструє важливу роль українських державних інституцій, дослідників і кураторів у тому, як нашу спадщину вивчають і представляють світові. Такі партнерства зміцнюють міжнародну співпрацю та створюють нові можливості для дослідження, збереження й захисту культурної спадщини України», — наголосила вона.

Отже, оновлені підписи в лондонському музеї — це не лише технічна правка, а крок до того, щоб українські пам'ятки у світових колекціях поставали саме як українська спадщина. Для громади це означає, що робота з вивчення й повернення цих речей триває, хоч і залежить від подальшого перебігу подій в Україні.