Байкер з Тернопільщини вирушив у мотопробіг до Києва задля безбар'єрності

31 липня Іван Космина разом з однодумцями вирушив на мотоциклі з Чорткова до столиці. Чоловік подорожує на байку свого діда, який він відремонтував та обладнав під власні потреби.

Іван Космина отримав травму шийного відділу хребта у 2010 році під час невдалого пірнання. Відтоді він користується кріслом колісним. Попри це, чоловік працює радником міського голови Чорткова з питань безбар'єрності, займається волонтерством і подорожує.

«Кількість людей з інвалідністю в Україні збільшується через війну. Як серед військових, так і серед цивільного населення. І разом з командою байкерів із міста Чорткова ми хочемо показати, що інвалідність — не перешкода для мотоподорожей. Це мають розуміти також придорожні кафе, ресторани, готелі. Вони мають облаштовувати свої заклади відповідно до принципів безбар'єрності», — розповів Іван Космина.

Маршрут пробігу пролягає до місця, де 16 років тому чоловік травмувався. Там, на березі ставка у Києві, він планує презентувати свою книгу «Шлях до мрії». До цього Іван разом із побратимами вже підкорив полонину Стеришору неподалік Микуличина на Прикарпатті на висоті 1100 метрів.

На старті колона налічувала п'ять мотоциклів. У Хмельницькому до неї мають долучитися інші байкери, які супроводжуватимуть учасників частину шляху.

«У мене задній борт слугує пандусом. Я заїжджаю на цю коляску. Вона збільшена спеціально під моє крісло, розширена, подовжена. Це все робилося індивідуально, декілька разів перероблялося», — пояснює Іван Космина.

До ініціативи долучилися й інші байкери. Тимофій Безпалько зазначив, що Іван своїм прикладом надихає людей: «Саме ідея Івана мене дуже надихає. Я з великим задоволенням підтримую його. Усі наші друзі підтримують це. Тому ми разом допомагаємо йому пропагувати думку, що інвалідність – це не кінець життя, що треба жити, подорожувати».

Фізичний терапевт Тарас Танчак, який познайомився з Іваном під час лікування, додав: «У своїй роботі я бачу багато людей, які втрачають сенс життя. Їм здається, що все втрачено, що життя не має сенсу. Але завдяки тому, що робить Іван, ми стараємося чим можемо допомагати йому в цьому».

Сам Іван Космина наголошує: «Ми хочемо зламати стереотипи, які були нав'язані ще радянською владою, — що люди з інвалідністю зачинені вдома і що це якесь покарання. Це не так. Ми показуємо, що навіть із найважчими травмами — оскільки в мене руки не працюють, моє тіло на 85% паралізоване — ми сьогодні їдемо. Люди з інвалідністю повинні бачити світ, повинні бачити Україну».