Нелегальні перевезення: чи стане боротьба з ними системною?

Проблема нелегальних пасажирських перевезень в Україні не нова. Роками пасажири, легальні перевізники, місцева влада та поліція бачили мікроавтобуси, які забирають людей біля вокзалів, ринків, станцій метро чи лікарень. Однак державна система наче не помічала цього явища. Для пасажира такий рейс може бути дешевшим або зручнішим, але за цією зручністю часто немає дозволу, офіційного маршруту, контролю технічного стану транспорту, оформленого водія чи сплачених податків. У разі аварії людина не має жодних гарантій відповідальності.

Легальний перевізник, який проходить конкурси, отримує дозволи, сплачує податки, утримує транспорт і дотримується графіка, опиняється в нерівних умовах. Той, хто працює поза правилами, отримує конкурентну перевагу саме тому, що не виконує вимог. Під час однієї з Годин запитань до Уряду народний депутат Володимир Крейденко запитав, коли боротьба з нелегальними перевезеннями стане системною державною політикою.

4 червня 2026 року Кабінет Міністрів оформив протоколом № 68 рішення про проведення спільних заходів державного контролю у сфері пасажирських автомобільних перевезень. Після цього депутат направив звернення до регіонів, щоб з’ясувати, що відбувається на дорогах. Перші відповіді показали, що проблема значно масштабніша, ніж здається з Києва, і що спільна робота дає швидкі результати.

На Чернігівщині під час комплексного відпрацювання патрульна поліція склала 386 протоколів на суму 142,12 тис. грн, Національна поліція — 403 протоколи на 212,77 тис. грн, а Укртрансбезпека — 321 акт на понад 4,59 млн грн. Область повідомила про припинення діяльності нелегальних перевізників на напрямках Чернігів — Ріпки, Чернігів — Городня, Чернігів — Новгород-Сіверський і Чернігів — Корюківка.

На Кіровоградщині склали 10 адміністративних протоколів за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення на суму 170 тис. грн та 49 актів на суму 833 тис. грн. Ще три матеріали передали до суду. Область назвала проблемні маршрути: Голованівськ — Одеса, Гайворон — Київ, Жовті Води — Київ і Кривий Ріг — Київ.

Хмельниччина показала інший бік проблеми. За перше півріччя перевірили 727 транспортних засобів, склали 207 актів, дев’ять із яких стосувалися перевезень без дозвільних документів. Винесли 23 постанови на суму 374,51 тис. грн. Однак усі адміністративні матеріали за статтею 164 КУпАП були закриті в судах, і жодну особу не притягнули до відповідальності. Це свідчить про те, що система потребує змін: рейд без реального покарання не зупиняє порушників.

Закарпаття запропонувало законодавчо визначити поняття «нелегальний перевізник» і «нелегальне перевезення», розмежувати відповідальність легальних і нелегальних учасників ринку, посилити санкції та передбачити можливість припинення експлуатації транспортного засобу. На Сумщині провели шість перевірок, виявили перевізників без документів, а штрафи склали 455,6 тис. грн. Запорізька область звернула увагу на необхідність відповідальності для власників інформаційних ресурсів, через які продають квитки на нелегальні рейси.

На Черкащині провели три спільні заходи, виявили двох нелегальних перевізників, а два протоколи передали до суду. Область визначила проблемні локації в Черкасах: зупинка «Зоопарк», автостанція Черкаська АС-1 та зупинка «Вокзали».

Цифри в регіонах різні, але разом вони показують, що нелегальні перевезення — це загальнонаціональний тіньовий ринок. Наступним кроком має стати зміна системи: єдина форма звітності для регіонів, законодавче визначення нелегальних перевезень, посилення санкцій за повторні порушення та електронний обмін даними між органами. Пасажир має знати, хто його перевозить, легальний бізнес — бути впевненим у рівних умовах, а порушники — розуміти, що відповідальність буде неминучою.