Чи готує Росія новий наступ на Київ і Чернігів: що відомо

У Кремлі доручили військовому керівництву підготувати варіанти операції на півночі України. Втім, аналітики та розвідка вважають повномасштабний наступ малоймовірним, хоча обмежені атаки можливі.
Наприкінці серпня заступник керівника Офісу президента Павло Паліса повідомив, що Росія доручила своєму військовому керівництву підготувати кілька сценаріїв операції в напрямку Києва та Чернігова. Інформацію підтвердили з кількох джерел. Водночас, за його словами, йдеться лише про планування, а не про безпосередню підготовку до наступу.
Розвідка та Держприкордонслужба не фіксують наступальних угруповань біля північних кордонів України. Однак Білорусь активно облаштовує військову інфраструктуру поблизу Гомеля: там із кінця 2023 року будують базу, а нещодавно почали готувати залізничні колії для прийому важкої техніки. Лукашенко запевняє, що Білорусь не вступатиме у війну, але досвід 2022 року змушує ставитися до цих обіцянок обережно.
Президент Володимир Зеленський ще 20 травня заявляв, що Росія розглядає п’ять сценаріїв розширення війни через північ України, зокрема можливі операції проти країн НАТО з території Білорусі. Тодішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у червні говорив, що російський Генштаб за дорученням Путіна розробив варіанти наступу, але найімовірнішим вважав удар із Брянської області у напрямку Чернігівщини, щоб відволікти українські війська від Донбасу.
Воєнний аналітик Олексій Гетьман поділяє цю думку: мета Кремля — не стільки захоплення міст, скільки розтягування українських резервів. «Де їм узяти людей, щоб зробити щось потужне на північному напрямку? Людей немає. Але протиснути нашу оборону, швидше за все, вони спробують», — зазначає він.
Експерти вказують на кілька чинників, які роблять великий наступ малоймовірним. По-перше, Україна значно укріпила північ: зведено лінії оборони, заміновано дороги. По-друге, зосередження військ у Білорусі неможливо приховати від супутників і розвідки, а війська можуть стати цілями для далекобійних дронів ще до перетину кордону. По-третє, темпи сучасної війни зовсім інші: навіть на пріоритетних напрямках Донбасу російські війська просуваються менш ніж на 100 метрів на день. За такої швидкості шлях від білоруського кордону до Києва зайняв би близько двох з половиною років.
Заступник глави ГУР Вадим Скібіцький зазначає, що без нової мобілізації Росія не зможе сформувати нові з’єднання. Якщо Кремль зважиться на неї після вересневих виборів, ударне угруповання може з’явитися не раніше початку наступного року. «Це не виключає, що російське командування може влаштувати таку операцію в лютому, знаючи любов Путіна до символічних дат», — додав він.
Найреалістичнішим сценарієм виглядає обмежена атака з Брянської області на сході Чернігівщини або рейди невеликих підрозділів, щоб змусити Україну тримати значні сили на півночі. Повноцінний наступ через Білорусь потребував би сотень тисяч додаткових військових, величезної кількості техніки та запасів, а також нової мобілізаційної кампанії. Поки що українська розвідка таких ознак публічно не фіксує, тож північ залишається під контролем, але потребує постійної уваги.
Читайте також
Ще в розділі «Події»
- Київ отримав від німецьких партнерів мікроавтобуси для людей з інвалідністю
- Віткофф і Кушнер можуть приїхати до Києва на День Незалежності
- 990 років Спасо-Преображенського собору: у Києві презентували монографію
- До Києва на День Незалежності прибули лідери п'яти країн та Євроради
- У Києві під час атаки РФ пошкоджено будівлю посольства Литви






