Офіс генпрокурора оприлюднив підозру керівнику НАБУ Кривоносу

За версією Офісу генпрокурора, очільнику НАБУ інкримінують фальсифікацію документів і фіктивне усиновлення дитини. Дії кваліфікують за частинами 2 та 3 статті 358 Кримінального кодексу України — це стаття про підроблення документів, печаток, штампів і бланків, а також їхній збут чи використання.

Оприлюднений документ налічує 34 сторінки. У ньому Кривоносу закидають підроблення та використання свідомо фальсифікованих документів, організацію виготовлення підробленої оціночної документації, а також прохання надати неправомірну вигоду службовій особі у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб.

За даними слідства, коріння справи сягає 2009 року. Тоді Голосіївський районний суд Києва розглядав щодо Кривоноса справу про порушення виборчих прав громадян. Побоюючись реального ув'язнення та втрати права обіймати державні посади, він нібито вирішив уникнути покарання. Оскільки підстав для амністії не було, разом зі спільниками він начебто розробив план штучного створення таких обставин.

Схема, за версією слідства, полягала у фіктивному оформленні батьківства над чужою неповнолітньою дитиною, щоб підпасти під дію Закону України «Про амністію». Для цього залучили одиноку матір двох дітей, яку обманом переконали подати до органів РАЦС спільну заяву про визнання Кривоноса батьком її малолітнього сина. Отримане свідоцтво про народження планували надати суду як підставу для закриття кримінальної справи.

У документі зазначено, що Кривонос нібито запропонував жінці подати спільну заяву до РАЦСу щодо визнання батьківства її однорічного сина Максима, домовившись, що «батьківство» триватиме лише рік, аби жінка надалі не втратила державні пільги. 17 червня 2009 року Кривонос і Хомченко прибули до Голосіївського відділу РАЦС у Києві, де батьком дитини нібито визнали Кривоноса.

Далі, як стверджує Кравченко, йшлося про видачу фальсифікованого свідоцтва про народження, а також про подання Кривоносом не пізніше 25 червня 2009 року клопотання до Голосіївського районного суду Києва з проханням амністувати його. На основі цих документів суддя Рибак І.О., за твердженням генпрокурора, ухвалив рішення про закриття кримінальної справи № 1-519/09 та звільнив Кривоноса від кримінальної відповідальності.

Окремий епізод підозри стосується 2014 року, коли Кривонос очолював Реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції на Київщині. За версією Кравченка, він порушив посадові обов'язки та антикорупційне законодавство задля одержання неправомірної вигоди.

У березні 2014 року сільський голова Старих Безрадичів Петро Горбаченко нібито вимагав 72 тисячі доларів США за виділення 0,25 га землі громадянину В.В. Рузматову, який одразу звернувся до правоохоронців і далі діяв під їхнім контролем. Для реалізації схеми Горбаченко залучив Кривоноса та кількох посередників: землю спершу безкоштовно оформлювали на підставну особу, а Кривонос нібито забезпечив оперативну реєстрацію права власності в системі юстиції. Щоб зменшити податки та обійти обмеження НБУ на готівкові розрахунки, він, за твердженням прокурорів, дав вказівку залучити оцінювача для виготовлення звіту із заниженою вартістю ділянки та особисто взявся підшукати нотаріуса для угоди.

Ці матеріали з'явилися на тлі гострого конфлікту між НАБУ, САП та Офісом генерального прокурора, який розгорівся довкола справи «Карфаген». Антикорупційні органи викрили ймовірну злочинну організацію, яка, за версією слідства, «кришувала» шахрайські колцентри та легалізувала майже 90 млн грн. Її організатором вважають посадовця ОГП Сергія Кропиву.

Розголосу справа набула після обшуків у службових і житлових приміщеннях керівництва прокуратури, зокрема в Кравченка та його першої заступниці. Після цього Кравченко подав у відставку, назвавши це політичним рішенням, і заперечив причетність до будь-яких незаконних схем. Водночас він висунув зустрічні претензії: заявив, що під виглядом розслідування «Карфагена» НАБУ нібито незаконно отримало доступ до матеріалів інших проваджень, у яких фігурують працівники антикорупційних структур.

Згодом Кравченко публічно повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди, а також звинуватив його у підкупі виборців-студентів 2008 року та «фіктивному усиновленні» дитини.

У НАБУ всі звинувачення відкинули, заявивши, що станом на день публічних заяв офіційної підозри Кривонос не отримував. Дії ОГП у відомстві назвали продовженням системної атаки на незалежність антикорупційної інфраструктури. На протистояння між правоохоронцями відреагував президент України Володимир Зеленський, який закликав Раду терміново звільнити Кравченка.