Тристоронні переговори у жовтні: що відомо про енергетичне перемир'я і позиції сторін

Тристоронні переговори у форматі США — Україна — Росія можуть відновитися вже в жовтні. Це підтверджують і в Києві, і в Москві. Майданчик залишається той самий — Абу-Дабі. За словами керівника Офісу президента Кирила Буданова, сторони планують обговорити поступове зменшення повітряних ударів та чорноморське судноплавство.

Водночас очільник російського МЗС Сергій Лавров заявляє, що на період переговорів Москва зупиняти війну не збирається. Заперечень від адміністрації Трампа немає: ще минулого року США погодилися на початок переговорів, відступивши від вимоги встановити режим припинення вогню. Тож Кремль продовжує ескалацію — зокрема, удари по пасажирських потягах за кілька кілометрів від польського кордону, — а американська сторона це не засуджує. У Вашингтоні натомість нагадують, що головною перешкодою для домовленості з Росією залишається територіальне питання.

У понеділок, 14 вересня, Трамп у своїй соцмережі Truth Social несподівано заявив, що Київ погодився не бити по російських енергетичних об'єктах, а Москва у відповідь зголосилася зробити те саме. Згодом Володимир Зеленський підтвердив: Україна готова підтримати деескалацію, якщо й Росія припинить удари по критичній інфраструктурі — енергетиці, шляхах продовольства тощо. Кремль жодним чином не відреагував на цю заяву.

Журналіст Financial Times Крістофер Міллер із посиланням на джерела написав у соцмережі Х, що Трамп поспішив з анонсом угоди про енергетичне перемир'я. За даними видання, Путін не хоче укладати таку угоду до зими, бо розраховує, що саме зимова кампанія ударів по українській енергетиці змусить Київ прийняти капітуляційні вимоги Кремля.

Раніше Зеленський, анонсуючи зустріч із Трампом у Нью-Йорку наприкінці вересня, казав, що планує обговорити з президентом США морське та енергетичне перемир'я. Україна та Туреччина вже пропонували Росії припинити атаки на цивільні судна в Чорному морі. У відповідь Москва, нехтуючи принципом паритету, висунула додаткову умову — зупинку українських ударів по російських НПЗ. Тож із серпня пропозиція щодо енергетичного та морського перемир'я залишається на столі, але Росія на справедливу угоду не погоджується, виторговуючи поступки від України.

У дописі про енергетичне перемир'я Трамп також зазначив: «Зростання світових цін на дизельне пальне зумовлене переважно війною між Росією та Україною, а не ситуацією навколо Ірану». Це послідовна політика адміністрації Трампа останніх тижнів, зумовлена проміжними виборами до Конгресу на початку листопада. Міністри фінансів та енергетики США Скотт Бессент і Кріс Райт заявляли, що світовий енергетичний шок нібито викликали українські удари по російських НПЗ, а згодом до цих звинувачень приєднався й Трамп, закликавши Зеленського припинити такі удари. Водночас американські профільні експерти та преса вказують, що ціни на дизель у США від початку року зросли на 60%, і головна причина — війна Америки проти Ірану.

Путін зробив ставку на ескалацію, намагаючись не лише зруйнувати українську економіку, а й залякати європейських партнерів. Про це говорила очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що попереду на Європу чекають вирішальні моменти — «можливо, тижні чи місяці, — під час яких йтиметься про захист свободи та миру континенту». Прем'єр Польщі Дональд Туск заявив, що найближчі тижні та місяці стануть періодом дуже інтенсивних дій з боку Росії, не виключивши, що вони можуть охопити й територію Польщі.

Чергова ескалація сталася в районі міста Гедсер на Балтійському морі: російський фрегат обстріляв сигнальними ракетами вертоліт збройних сил Данії. За словами міністра оборони країни Єппе Брууса, стаття 4 чи 5 НАТО застосовуватися не буде, проте російського посла викличуть для пояснень. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що в разі російської агресії проти НАТО перевага європейських повітряних сил дасть змогу знищити половину НПЗ Росії навіть без участі США. Втім, європейські країни залишаються обережними щодо негайних жорстких кроків, які можуть спровокувати Кремль.

Путін навмисно йде шляхом подальшої ескалації саме в момент чергового продовження Євросоюзом індивідуальних антиросійських санкцій. Словаччина та Франція блокують це продовження, наполягаючи на виключенні з «чорних» списків близького до Путіна російського олігарха Алішера Усманова. Західні медіа пов'язують це зі спробою Парижа домогтися звільнення французьких громадян в Азербайджані. Братислава ж вимагає виключити з санкційних списків ще й російського олігарха Михайла Фрідмана, що вписується в політику уряду Роберта Фіцо щодо пом'якшення санкційного тиску на Росію.

Попри впевненість спецпредставників Трампа, що домовленості з Росією заважає лише територіальне питання, в Європі вважають, що до реальних переговорів Путін може бути готовим лише навесні. За словами президента Литви Гітанаса Науседи, Кремль скористається ще однією можливістю перевірити стійкість українського народу, змушуючи українців пережити ще одну холодну зиму.